На зламі ХІХ і ХХ століть гігієнічний стан міста Станиславова залишав бажати кращого. Загального водогону в місті ще не було, сміття з вулиць не завжди вчасно прибирали.

Так, у січні 1900 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про купи сміття, які оточували … єврейський дім молитви, що знаходився на вул. Барона Гірша (тепер частина площі Ринок), пише Західний кур’єр.

Як повідомляв автор замітки, місцеві мешканці влаштували собі під тим домом смітник, що не лише псувало вигляд однієї з центральних вулиць, а й викликало обурення і здивування у перехожих, як можна було з такою неповагою ставитися до дому молитви. Разом з тим усе більше містян усвідомлювали, що чистота – це запорука здоров’я! Заміток про гігієну в міській пресі цього періоду було дуже багато.

У жовтні 1904 року преса піднімала проблему гігієни в бібліотеках і читальнях. Як зазначалося в публікації, на книжках, які перебували в користуванні більше двох років, було знайдено багато збудників туберкульозу. Це спричинялося тим, що багато читачів слинили пальці, перевертаючи сторінки.

Через це керівництво деяких читалень Станиславівського повіту прийняло рішення дезінфікувати книжки і звернулося до читачів з проханням дотримуватися гігієни під час читання. В листопаді 1912 року газета «Кур’єр станиславівський» розглядала проблему гігієни у ковбасних крамницях.

«В нашому місті панує огидний звичай, коли продавці ковбас розкладають руками нарізані вироби, – зазначав часопис. – Якщо врахувати, що руки продавців приймають гроші від клієнтів і видають решту, інколи хапаються за хустину до носа та здійснюють безліч інших дій, то залишається тільки дивуватися, як наші санітарні служби таке дозволяють».

Автор замітки наполягав, щоб продавці м’ясних делікатесів для розкладання продукції обов’язково користувалися спеціальними лопатками і виделками, як у крамницях найрозвиненіших країн Європи. Адже Станіславів – це європейське місто!

Підготувала Олена БУЧИК