У давній пресі ми знаходимо багато описів щоденного життя Станиславова, які допомагають нам зануритися у тодішню атмосферу.
Так, у 1905 році газета «Кур’єр станиславівський» описала звичайний недільний день у тогочасному місті, пише Західний кур’єр:
«З самого ранку в перукарнях повно народу. Всім терміново захотілося, щоб їх поголили і підстригли. Клієнти чекають у чергах, перукарі нервуються і заливаються потом, але стрижуть і голять далі. У місті видно жвавий рух. Близько дев’ятої ранку на вулицях особливо багато людей, бо віряни поспішають до храмів на службу Божу.
Проте не всі цього для йдуть до церкви. Урядники квапляться на службу, а для деяких ідеальний початок недільного дня – це тарілка паприкашу у якомусь генделику, запита гальбою пива. Кінець дня у таких осіб зазвичай настає аж під ранок. Між дванадцятою і першою годиною на вулицях знову повно люду, адже віряни виходять із храмів після служби і йдуть на прогулянку вулицями Карпінського та Сапєжинською.
Після першої години дня натовпу вже немає – всі смакують обідом. А після обіду вулична юрба плавно переміщається до кав’ярень. Близько п’ятої вечора в пасажі Гартенберґів гуляють представники міської еліти, а в той самий час простіша публіка фліртує на площі Ринок. Увечері всюди повно народу. Скаржимося на дорожнечу, на важкі часи, а всюди повно публіки, аж усе забито. Багато народу в фотопластикумі, повно на виставі у театрі, численна публіка у мандрівному цирку пана Герґота, де сотні очей спостерігають за рухами чарівної жонглерки Ельзи. На танцювальних вечірках багато і тих, які танцюють, і тих, що лише спостерігають.
Ті, хто спізнився, благають, аби їх пропустили і дозволили витратити ще кілька корон. Близько півночі вулиці порожніють. Лише подекуди видно групки підпилих гуляк, які повертаються додому, або окремих п’яничок, які дорогою ведуть розмову з самим собою, поки якийсь випадковий ліхтар не трапиться їм на шляху і не перерве їхній монолог. А наступного ранку всі прокидаються і дуже шкодують, що після неділі настає понеділок, а не ще одна неділя».
Підготувала Олена БУЧИК |
