На зламі ХІХ і ХХ століть фонтани часто бували окрасою різних балів та урочистих подій у Станиславові.

У лютому 1900 року в театральній залі відбувся великий колійовий бал, спеціально для якого в залі встановили невеликий фонтан і прикрасили його гірляндами квітів.

Однак першим стаціонарним фонтаном в історії міста вважається водограй, встановлений у пасажі Гартенберґів у 1905 році. Він розміщувався в арці пасажу, і з ним постійно траплялися якісь проблеми – то він протікав, то ламався. Через це урочисте відкриття фонтану відбулося лише через рік після того, як запрацював сам пасаж.

Фонтан був прикрашений скульптурною групою, яка зображувала хлопчика і дівчинку, що тримали в руках велику парасольку. Щодо того, навіщо автор скульптури так завбачливо «вручив» дітям захист від дощу, мешканці міста мали власну жартівливу версію: парасолька дітям була потрібна, бо будівельники змонтували скляний дах пасажу так невдало, що під час сильних злив вода з нього текла, неначе з відра. І як же тут обійдешся без парасольки?

До речі, на одній із давніх поштівок чітко видно парасольку над скульптурною групою фонтану. Його подальша доля склалася невдало: він був суттєво пошкоджений під час Першої світової війни і більше не відновлювався. На фото пошкодженого пасажу ми теж бачимо фонтан зі скульптурами, але парасольки над ними вже немає.

Складається враження, що невдалий початок міської «фонтанної» історії залишив свій відбиток і на історії інших міських фонтанів – усім їм якось не щастило.

Підготувала Олена БУЧИК