Газета «Кур’єр станіславовскі» в номері за 13 жовтня пише: «День 8 жовтня буде запорукою кращої долі для тутешніх убогих без дому і притулку. Приїхав брат Раймунд за дорученням провідного брата Альберта на запрошення тутешнього приятеля убогих судового радного Максимовича з метою організації притулку на зразок тих, що існуюють у Львові та Кракові… Брат Альберт приймає кожного на ніч, дає теплу отраву, приодягає убогого — і чинить це цілком безплатно».

Це був посланець черненого католицького ордену альбертинців, який створював притулки на пожертви, зібрані серед співгромадян, пише Західний кур’єр.

У нашому місті посланець знайшов порозуміння, і 25 листопада притулок прийняв перших тридцять знедолених. Розташувався він у старому приміщенні пожежної охорони по нинішній вулиці Франка, де зараз міститься інститут «Діпромісто».

Трьома роками пізніше місто збудувало новий заклад альбертинців (вул. Довга, 60, нинішній спортивно-технічний клуб). В будівлі №4 по теперішній вул.Франка з 1904 р. знаходились кошари піхотні, а в 1915-1918 р. Цісарсько-королівський військовий шпиталь.

Першоджерело: Головатий М. “Етюди старого Станиславова”.