Як виглядав передсвятковий Станиславів сто років тому? Майже так, як і сучасне місто: переповнені крамниці й ринки, суєта і помітне підвищення цін.

“Рух у місті такий, якби мала настати ворожа облога, – писала преса у березні 1904 р. – Кожен виріб щохвилини зростає в ціні: за масло, яке тиждень тому коштувало пів корони, тепер мусиш заплатити корону, подорожчали яйця, сир і ковбаси… Господині з червоними обличчями ревно смажать і печуть у кухнях. В крамницях теж шалений рух. Продавці падають з ніг, бо треба лазити по драбинах за товаром, спускатися зі свічкою до пивниці, а купці радіють, бо цей рух жене до їхніх кишень гроші. Елегантні дами в шовкових туалетах, що задають у місті шику, поспішають до церкви. Газет ... Читати далі »

Мешканці нашого краю на зламі ХІХ і ХХ ст. дотримувалися багатьох великодніх прикмет і традицій. Деякі можуть дуже здивувати сучасних франківців.

Особливі ритуали починалися ще у Вербну неділю. Після освячення верби потрібно було обов’язково з’їсти один пухнастий пуп’янок – тоді цілий рік не болітиме горло. У Страсну п’ятницю не можна було розчісуватися. Вважалося, якщо людина чеше волосся в цей день, воно буде посилено випадати. А наступного дня, в суботу, заборонялося комусь щось позичати, бо ця людина вкраде на цілий рік щастя і талан.

У Страсну п&rsq ... Читати далі »