В другій половині ХІХ століття у Державній гімназії Станиславова навчалося немало українців, що підтверджується спогадами тодішніх гімназистів. Зокрема педагог і спеціаліст із класичної філології Францішек Майхрович навчався у Державній гімназії в 1870-1877 роках і опублікував уривок зі своїх спогадів у газеті «Кур’єр станиславівський» за 1911 рік.

Зокрема у своїх спогадах Майхрович зазначав: «Трохи жвавіший рух, ніж серед польської молоді, відбувався в ті часи у Станиславові серед української молоді, яка становила майже 50% від загальної кількості учнів, що вчащали до єдиної тоді в Станиславові польської гімназії. Український рух у ті часи лише пробуджувався і мав здебільшого літературний характер, пише Західний кур’єр. 

Серед старшої станиславівської інтелігенції будив і підсилював той рух серед гімназійної молоді знаний автор русько-німецького словника Євген Желехівський. Він був людиною благородною, мав приємний характер і відрізнявся численними чеснотами як людина і педагог, а тому притягував до себе і польську молодь та будив у ній зацікавленість ідеалами, які він захищав. Ми у значній кількості записувалися на заняття з української мови, хоч вони й не були обов’язковими, бо їх вів професор Желехівський.

Він проводив ці заняття з великим запалом і демонстрував ґрунтовні знання не лише української, а й класичної та новішої літератури. Саме йому завдячували багато з нас своїми знаннями української мови та літератури. Позичені ним номери української газети «Правда» ми читали дуже охоче. Це читання поєднувалося з дискусією про антагонізм між українцями та так званими «старорусинами». Жодної антипатії чи непорозумінь на політичному ґрунті між гімназистами-поляками і українцями не було. Ми жили як брати, допомагали одне одному, практично не відчуваючи національних відмінностей».

Підготувала Олена БУЧИК