У міжвоєнному Станиславові діяв шахрай Ян Білічак, який полював за закоханими в міському парку.

Побачивши парочку в пікантній позі, він підходив і, представившись поліцейським детективом, погрожував карою за аморальну поведінку. Втім, за певну суму фальшивий детектив погоджувався зам’яти цю делікатну справу.

У квітні 1933 року Білічака заарештували, але, судячи з повідомлень преси, у нього знайшлися послідовники. Зокрема такий собі Кузів із Загвіздя вибрав своїм полем діяльності берег Бистриці, де теж нерідко відпочивали закохані.

Влітку 1937 року жертвою шантажиста став місцевий юнак Станіслав, який щойно закінчив гімназію, та його подруга Ельжбета. Хлопець і дівчина відпочивали на березі ріки і насолоджувалися товариством одне одного, аж тут із кущів вискочив якийсь чоловік і почав сварити молодих людей за неморальне поводження, погрожуючи, що донесе на них поліції і знеславить на все місто. Переляканий юнак віддав Кузіву всю наявну в нього готівку, та ще й новенький годинник, тільки б захистити своє добре ім’я та своєї дами серця.

Але коли перший переляк минув, хлопець пішов до поліційного відділку. Вже в жовтні того року «морального» шантажиста знайшли, заарештували й присудили до року тюремного ув’язнення.

Підготувала Олена БУЧИК