Гостина цісаря Франц Йосифа I. в Коломиї.

Було се дня 15. вересня 1880. року. Місто Коломия представляло незвичайний вид. Ще досьвіта все було пристроєне і готове: повитати в своїх мўрах Найдостойнійшого гостя, Цісаря Франца Йосифа, що звиджуючи Галичину мав завитати також до столиці Покутя. На всіх домах поуміщувано ріжнобарвні хоругви і украшено стіни, вікна, балькони, паркани вінцями і Фестонами. Тут і там з посеред зелених та квітчастих вінків визирали портрети Цісаря і Цісаревої. Дворець зелізниці весь був умієний зеленю, а на пероні зносили ся дві величні піраміди. Всі улиці, котрими мав переїздити Цісар, пристроєні були правдивим лісом фляґ. Устроєно дві брами триюмфальні: одну при в'їзді до міста, а другу в улиці Зелёній. На першій брамі поміщено від сторони двірця напис польский, а з другого руский „Многая літа!“

О 12. годині в полудне уставились представителі ріжних корпораций і урядів, а поздовж дороги, що веде з двірці зелізниці до міста, уставлено шкільну молодіж. Опів до першої вистріли з моздiрiв дали знати, що двірский поїзд вже наспів: і в'їхав на перон. Тут повитали Цісаря представителі властий повітових, по чім тійже в супроводі намісника повозом рушив до міста. Перед триюмфальною брамою повитів Цісаря бурмістр Коломиї і вручив єму золоті ключі міста. Відтак Цісар удав ся на виставу етнографічну, устроєну заходом Ради повітової і околичної шляхти. Зібрано там було багато цікавих предметів, що малюють житє і звичаї околничного руского народа. Найдовше оглядав Цісар збірки виробів гуцульских, писанок, котрих тут було велике множество, далі збірки гуцульских крісів та пістолєтів а також акварелі і образи, що представляли типи і стрії селян.

При вході до головного будинку вистави повитали Монарха ряди загонової шляхти з Березова та Серафинець (в повіті городеньскім). Є се україньскі козаки, що осілись тут зі шляхотскими привилеями. Привёзли вони на те сьвято свою хоругов з гербами, на котрій є також виписані назви їх родів а також свої перґамени. Але і без тих перґаменів можна пізнати їх походженє по строях козацких, вчертах лиця, по вусах підкручених з фантазиєю, по орлиних очах і гордих, свобідних рухах. Цісар з очевидним зацікавленем зупинив ся при тій прекрасній трупі і розпитував про походжене сеї шляхти; з усьміхом обернув ся також до жінок тої трупи в атласових байбараках і оригінальних україньских намітках.

Коли Цісар обійшов виставу до половини, роздав ся звук тримбіт і при музиції зложеній з цимбалів і скрипок заїхали на конях дві весільні дружини Гуцулів з косiвского повіту: одна з Криворівні, а друга з Космача. Цісареви дуже сподобали ся ті гарні постаті парубків і дівчат на конях, з весіль ними деревцями. На жадань Цісаря оба весіля затанцювали перед ним. Обі пари одержали від Цісаря по 50 дукатів в золоті.

Із сеї вистави прибув Цісар на виставу промислово-господарску, устроєну Русинами. Від брами виставової площі аж до самого павільону уставили ся сьвященики, урядники, міщани і селяни довгими рядами. На переді умістили ся члени комітету виставового, а при самім вході о. Левицкий з Вербіжа і п. Агопсович, властитель більших посілостий і протектор вистави. Численна бандерия Гуцулів, в живописних строях попередила приїзд Цісаря на виставу.

Коли Цісар появив ся при вході, роздало ся на єго привитане з грудий усіх трикротне : Слава! Цісар висів з повоза та зупинив ся при вході, ап. Агопсович повитав єго рускою промовою, в котрій іменем народа руского витав Цісаря з чутем глубокої преданости і вірности для трону і династиi Габсбурскої і дякував за те, що Єго Величество зволили зі свого престола зійти поміж свій вірний народ, щобй придивитися Єго житю і здобуткам єго праці.

По тій промові п. Агопсович вручив Цісареви хліб і сіль, Цісар приняв ласкаво ті дари, подякував кількома словами, та привітно кланяючись на всі боки, війшов зі своєю свитою до павільону. Дівчата в білих одежах кидали цьвіти під ноги Найдостойнійшого гостя, а в самім павільоні одна панночка повитала его кількома словами і вручила препишний букет із живих цьвітів. Поки Цісар оглядав виставу, хор міщаньский, уставлений на площі перед павільоном, відсьпівав дуже гарно Гимн народний.

Цісар оглядав з увагою предмети уміщені на виставі, особливу увагу звертаючи на різьбу церковну, на образи церковні а також на вироби домашного промислу селяньского, особливо різьбарскі роботи Гуцула Юрнюка, вироби гончарскі Бахминьского і т. и. Оглянувши виставу Цісар висказав своє повне вдоволенє і при трімких окликах „Слава“ i „Многая літа“ опустив виставу, удаючи ся прямо на дворець зелізниці, щоби рушити в дальшу подорож.

З "Руска читанка для шкіл виділових",

накладом ц. к. Видавництва книжок шкільних.

З друкарні Наукового Товориства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. Львів, 1896.