30 травня 2017 р. виповнюється рівно 80 років з дня коронації образа Найсвятішої Марії Панни Ласкавої. Ця святиня об’єднала навколо себе представників польського, українського й вірменського народів, які прийшли віддати їй шану. Грандіозна урочистість докладно описана в давній місцевій пресі та інших джерелах, тож у нашій уяві ми можемо приєднатися до подій того величного дня й пригадати, як усе відбувалося.

З історії коронацій
Перша урочиста коронація образа Божої Матері відбулася в 1631 р. у Римі. Лише на початку ХVIII ст. коронаційні обряди почали відбуватися за межами Італії. Але вже у перших століттях християнства існували зображення Матері Божої в королівській короні. Християнські живописці часто малювали Матір Божу на королівському троні, оздоблену ознаками королівської влади і в оточенні ангелів та святих. Нерідко траплялися зображення, на яких Божій Матері на голову накладають корону. Особливо поширеними зображення Богородиці в короні стали після собору в Ефесі (431 р.), коли було урочисто оголошено, що Марія є матір’ю Сина Божого, Ісуса Христа.
У ХVII ст. ватиканська капітула видала спеціальні приписи для таких обрядів, адже далеко не кожен образ міг бути коронованим. Дозволялося коронувати тільки мальовані чи різьблені образи, які користувалися особливою повагою в людей і відзначалися якимись дивами, наприклад, чудесними зціленнями. Корона, призначена для накладання на зображення Божої Матері, мусила бути мистецьки виконаною й відзначатися шляхетною простотою. Папський декрет, який давав дозвіл на коронацію, визначав так званого «власника святині», тобто особу, яка буде безпосередньо здійснювати обряд коронації, день урочистості й надавав відпуст (прощення гріхів) для всіх вірних, які братимуть участь у церемонії.
Ікона Матері Божої Станиславівської цілком відповідала коронаційним вимогам, адже була відомою далеко за межами міста. Молитви перед образом багатьом дарували зцілення від, здавалося б, невиліковних хвороб. Особливо вона допомагала жінкам, які страждали на безпліддя.
 

Підготовка до свята
Урочистість коронації образа Найсвятішої Марії Панни Ласкавої з вірменської церкви в Станиславові, яка відбулася 30 травня 1937 р., стала великим вираженням релігійних почуттів не тільки місцевих жителів, а й численних паломників, які прибули до Станиславова з цілої Польщі. Цьому урочистому дню передували численні приготування і ціла програма урочистих богослужінь. 21 травня розпочалась дев’ятиденка релігійних служінь на честь Найсвятішої Панни.
У переддень головної урочистості Станиславів прибрав святкового вигляду. Будівлі офіційних установ, а також багато приватних будинків прикрасили національними і папськими прапорами, килимами, зображеннями Чудового Образа. На вікнах з’явилися коронаційні наліпки. Ряд християнських крамниць і підприємств художньо прикрасили свої вітрини.
На вулицях, якими пройшла процесія, встановили стовпи висотою 12 м з національними й папськими прапорами. Корони і прапори також розмістили на стовпах ліхтарів. На розі вулиць Вірменської (нині вул. Мельничука – авт.) і Третього Мая (нині вул. Грушевського) встановили першу тріумфальну арку з великою короною. Другу арку збудували біля входу на стадіон, де й відбулась урочистість коронації. Вірменську церкву прикрасили зеленню, освітили рефлекторами, подібно підсвітили також ратушу. В багатьох місцях встановили ятки для продажу коронаційних сувенірів, християнські точки продажу споживчих товарів та охолоджувальних напоїв. На станиславівському вокзалі роздавали програмки коронаційних урочистостей та іншу корисну інформацію для численних паломників.
У суботу, 29 травня, потягом зі Львова приїхали достойники польського, греко-католицького і вірменського єпископатів на чолі з кардиналом Гльондом і вірменським митрополитом Теодоровичем. На вокзалі, прикрашеному національними і папськими прапорами, розмістилася почесна рота місцевого полку піхоти зі штандартом і оркестром, делегації всіх товариств і громадських організацій, представники влади з воєводою Паславським на чолі, а також представники громади. О сьомій годині прибув швидкий потяг. Після короткого перебування на вокзалі кардинал Гльонд у супроводі ескадрону уланів у товаристві воєводи вирушив до своїх апартаментів, архієпископ Теодорович подався до вірменської парафії, решта високих гостей поїхала до приготованих для них помешкань.
 

Велична церемонія
30 травня вже о п’ятій годині ранку почалася служба на площі Падеревського (нині майдан Шептицького) перед колегіатою і причащання. В усіх святинях латинського і грецького обрядів пройшли урочисті служби. О восьмій годині ранку вийшла процесія з вірменського костелу у супроводі почесної роти місцевого полку піхоти, представників громадських організацій і товариств зі штандартами. Слідом ішли кільканадцять тисяч паломників з хоругвами й іконами, за ними – молоді жінки з Маріямполя у білому одязі й загін уланів. За тим строкатим лісом штандартів і хоругв, за масою міської й сільської людності крокувала велика група служителів церков і монастирів, достойники латинського, грецького і вірменського єпископату. За ними представники всіх верств станиславівського міщанства і духовенства несли образ Найсвятішої Марії Панни Ласкавої, встановлений на спеціальному троні. За образом ішли представники міської, урядової та військової влади разом з воєводою. Процесія пройшла вулицями Вірменською (Мельничука), Третього Мая (Грушевського), Сапєжинською (Незалежності), Ґославського (Вітовського), Собєського (Січових стрільців), Ґолуховського (Чорновола), алеєю президента Мосцицького (нині частина вул. Чорновола) на стадіон, де встановили гарний польовий олтар. Вздовж усього шляху процесії стояла людність, яка шанобливо і з увагою спостерігала за дійством. Єврейська людність у той час скромно усунулася з вулиць міста, якими переміщалася процесія.
На стадіоні навколо олтаря встановили стовпи з прапорами, а біля самого олтаря по боках два трони, праворуч для кардинала Гльонда, ліворуч для архієпископа Теодоровича. Навпроти олтаря зайняли місця інші представники духовенства. Ложі й трибуни були заповнені представниками влади та громадськості, гостями, а також паломниками, чия кількість доходила до 40 тисяч осіб. На повітання кардинала Гльонда і архієпископа Теодоровича вийшла процесія семінаристів, а міський хор «Ехо» привітав достойників співанням релігійного гімну. О десятій годині ранку канонік Ісакович зачитав текст папського декрету, який давав дозвіл на коронацію образа Найсвятішої Марії Панни Ласкавої. На розлогому стадіоні ясно і чітко звучали слова священика, який зачитував історичний документ. Тисячі вірян шанобливо вслухалися в слова декрету, згідно з яким мала відбутися коронація образа. Після зачитування декрету оркестр заграв гімн, архієпископ Теодорович склав присягу «володаря святині» й урочисто розмістив золоті посвячені корони на чудотворному образі. Після коронації відбулася понтифікальна служба, супроводжувана хором і грою міського оркестру «Ехо». Після служби гарну промову виголосив єпископ Лісовський, в якій підкреслив велике значення цієї урочистості, яка біля святого образа об’єднала представників трьох народів – поляків, русинів і вірмен. Церемонія закінчилася палкою молитвою до Найсвятішої Панни, після чого процесія, співаючи латинський релігійний гімн «Te Deum», вирушила назад до вірменської церкви.
Ввечері, о 18 годині, відбулася вечірня служба з проповіддю у вірменському костелі. Того ж дня кардинал Гльонд, архієпископ Теодорович та інші високі гості залишили Станиславів. Таких урочистостей місто, напевно, не бачило з дня похорону Йосипа Потоцького. У коронації взяли участь 80 тисяч чоловік – більше, ніж населення всього Станиславова. Після війни знаменитий образ Діви Марії Ласкавої з вірменського костелу вивезли до Польщі, де він перебуває донині. Ікону нам вже ніхто не поверне, та й чудес на чужині вона чомусь не творить.

Олена БУЧИК