У судових інстанціях міжвоєнного Станиславова час від часу розглядалися справи, пов’язані з інтимною стороною людського життя – сексуальними чи любовними стосунками. Як правило такі процеси викликали підвищене зацікавлення публіки і породжували масу пліток, незважаючи на те, що преса намагалася висвітлювати їх якомога тактовніше.

Так, у 1932 році в Станиславові затримали і взяли під варту таку собі Матильду Кобилянську. Жінку звинувачували в тому, що вона змушувала до заняття проституцією свою неповнолітню доньку Еву, якій заледве виповнилося 16 років.

Злочинна мати мандрувала різними містами Галичини і підшуковувала для доньки кавалерів на платній основі. Донька спочатку люто опиралася, але, зламана психологічно, згодом просто пасивно підкорилася волі матері.

Таким «бізнесом» Кобилянська займалася близько року, але саме в Станиславові поліція поклала край її злочинній діяльності. Під час допиту Кобилянська спочатку категорично все заперечувала, але згодом зізналася, що на звідництво її штовхнули злидні. Звідницю заарештували і позбавили батьківських прав.

У 1937 році суд розглядав справу про невдале побачення однієї львівської закоханої парочки. Відомий львівський автолюбитель пан Адам і його пасія пані Уля приїхали до Станиславова на розкішному і швидкісному авто пана Адама. Далі парочка мала намір вирушити до Яремче, щоб насолодитися гірським повітрям і товариством одне одного.

Очевидно, пан Адам був так зайнятий милуванням красою своєї супутниці, що геть погано слідкував за дорогою. В результаті його авто збило бідного перехожого-єврея, котрий зазнав серйозних поранень.

Романтична поїздка була безнадійно зіпсована – пораненого довелося терміново везти до станиславівського шпиталю. А потім на пана Адама ще чекав судовий процес і виплата відшкодування жертві наїзду. Недаремно кажуть: любов засліплює…

Підготувала Олена БУЧИК