На початку ХХ століття міський парк був справжньою гордістю Станиславова, і на його утримання витрачалися немалі гроші з міського бюджету.

Влада міста ретельно слідкувала за збереженням зелених насаджень, і на вимогу депутатів міської ради у парку чергував поліційний патруль, який слідкував, щоб відвідувачі не крали квіти і не нищили дерева та кущі, пише Західний кур’єр.

Порушники каралися штрафами і навіть тюремним ув’язненням. У червні 1900 року газета «Кур’єр станиславівський» розповіла сумну історію «бузкового злодія», яка вразила містян.

Близько восьмої вечора у міському парку такий собі Іґнацій Чапський обламував бузок і був затриманий поліцією. Оскільки він поводився агресивно і чинив опір стражам порядку, його заарештували і замкнули у камері, яка на той час була порожньою.

О десятій вечора черговий капрал зайшов до камери, щоб перевірити, чим займався арештант. Ледь зайшовши, він побачив Чапського, який … повісився, зачепившись на тюремних ґратах. Арештант порвав на собі куртку і зробив петлю. Капрал викликав лікарів, які намагалися повернути повішеного до життя, але марно. Згодом розслідування показало, що Чапський давно страждав від алкоголізму і пов’язаних з ним психічних розладів.

Це, очевидно, і стало причиною трагедії. В давній пресі знаходимо й менш трагічні повідомлення про квіткових злодюжок. Так, у серпні 1902 року «Кур’єр станиславівський» повідомив, що за крадіжку квітів у парку був затриманий місцевий фінансовий агент Берл. Г. Часопис також опублікував попередження від магістрату, що справи про крадіжки і нищення зелених насаджень будуть передаватися до карного суду.

Підготувала Олена БУЧИК