У міжвоєнному Станиславові діяли борделі на будь-який смак і гаманець. Вибагливіша публіка користувалася послугами Якуба Провізора у готелі «Східний» (зараз на цьому місці будинок на вул. Незалежності, 6) або ж Броніслави Михалевської, яка тримала розкішний «дім побачень» на вул. Ґолуховського, 34 (тепер вул. Чорновола).

Незаможні містяни та дрібні злодії відвідували більш «дешеві і сердиті» заклади. Так, у 1930-х роках на вулицях Хотинській і Сонячній у дільниці Бельведер знаходилося кілька будинків розпусти для не особливо платоспроможних клієнтів. Власницею цих притонів була така собі Кароліна Бжезінська, яка в різний спосіб залучала до проституції незаможних дівчат і обіцяла їм гідну працю та добру платню.

Серед інших у її пастку потрапила й сільська дівчина Нуся Гавриляк, яка спочатку не здогадувалась, до якої «праці» її залучають. Коли ж молода селянка про все довідалася, то пригрозила Бжезінській донесенням у поліцію. Дівчину вдалося упокорити лише побиттям і погрозами, а згодом вона повністю опустилася і врешті-решт потрапила до в’язниці за пограбування якогось випадкового знайомого.

Але найцікавішим був вирок у справі Бжезінської, адже її засудили лише на шість днів арешту! І навіть цей строк вона не відсиділа повністю. Сутенерку ув’язнили у Підкамені, де при монастирі діяла жіноча тюрма. Однак двоє синів Бжезінської приїхали до неї, зламали двері будинку, де вона була ув’язнена, і випустили її на свободу. Щоправда, проти них теж відкрили карну справу.

Ще один бюджетний «будинок розваг» знаходився на вул. Хжановської (тепер вул. Коцюбинського). Власницею цього кубла була така собі Катажина Гевко. Цей будинок розпусти був відомий тим, що сюди у пошуках «дорослих» розваг заходили гімназисти, серед яких були й неповнолітні. Врешті-решт цей притон виявила і закрила «служба моральності» при міській поліції.

Підготувала Олена БУЧИК