У 1930-х роках великою популярністю користувалася ондуляція (від французького onde – хвиля). Цей спосіб укладання волосся вимагав високої майстерності і значних часових затрат, тож і коштував дорого. Згодом перукарі винайшли простіший і доступніший спосіб укладки – холодна ондуляція.

Вечірні та святкові зачіски жінок 1930-х років мали вигляд ефектних локонів та хвиль. На жаль, така укладка була доволі шкідливою для волосся, тим паче, перукарське обладнання тоді ще було недосконалим. Про це красномовно свідчить судовий процес, який розглядався в Окружному суді Станиславова в липні 1938 року.

Місцева жителька Ольга С. подала в суд на власника однієї зі станиславівських перукарень і зажадала відшкодування у сумі 10 тис. злотих за псування її зовнішнього вигляду і моральні збитки. А все через модну ондуляцію, після якої в жінки швидкими темпами почало випадати волосся. Врешті-решт вона облисіла настільки, що без перуки не могла вийти на вулицю.

У ході розгляду справи суд звернувся до медичного експерта, який обстежив пацієнтку і підтвердив, що випадіння її волосся було наслідком неякісно виконаної укладки. Тож суд задовольнив претензію позивачки, хоч і не в повному обсязі.

Горе-перукар мусив виплатити своїй «жертві» 500 злотих відшкодування за моральні збитки, 200 злотих за тимчасову непрацездатність і ще 115 злотих за лікування шевелюри, усього – 815 злотих. Нагадаємо, що середня місячна зарплата у міжвоєнній Польщі складала 120-150 злотих.

Підготувала Олена БУЧИК