З серпня 1916 по липень 1917 Станиславів перебував на лінії фронту, який проходив по Бистриці-Солотвинській. У місті отаборились росіяни, а німецькі та австрійські позиції розташовувались у Пасічній і Загвізді.

Сучасники згадували, що артилерія союзників регулярно обстрілювала Станиславів. Зокрема й із важких калібрів,  пише Репортер.

Особливо дісталось середмістю. Зберег­лося багато старих поштівок і фото з видами центральних районів міста, понищених гарматним вогнем. Окраса Станиславова, знаменита Лінія А-Б, практично припинила існування. Від величних триповерхових кам’яниць, які тягнулись уздовж сучасного Вічевого майдану від вулиці Бачинського до Галицької, залишились обгорілі коробки. Не краща картина була й з протилежного боку кварталу. Парний бік вулиці Костюшка (тепер Сотника Мартинця) перетворився на купу каміння.

А в самому серці цього знищеного кварталу стояв пасаж Гартенбергів. Йому теж дісталося, але руйнування не були настільки фатальними. На початку 1920-х рештки навколишніх кам’яниць розібрали, а пасаж відновили і він продовжив свою роботу як найбільший магазин Станиславова.

Яким чудом він зберігся? Насправді, жодного чуда. Пасаж врятували конструктивні особливості і трохи везіння. Сусідні кам’яниці мали по два-три поверхи. При влучанні снаряду руйнувались перекриття і будинок «складався». А пасаж був одноповерховий, мало того – мав скляний дах, що тримався на арматурі. Якщо гарматний снаряд і залітав всередину, він просто розбивав скло і вибухав у порожньому залі. На світлинах видно, що торговий зал не дуже постраждав. Основний удар мужньо прий­няла на себе кав’ярня «Едісон».

Іван Бондарев