Скандал із псевдореставрацією історичної пам’ятки готелю «Дністер» цього тижня вийшов за межі Франківська завдяки відомому львівському архітектору і урбаністу Юліану Чаплінському.

Минулого тижня Юліан Чаплінський відвідав Івано-Франківськ, аби оцінити ситуацію з «Дністром» і відзняти відео для свого влогу. Безпосереднім приводом для такої «інспекції» стали публікації франківця Ростислава Шпука. Йшлося про наміри нинішнього господаря «Дністра» підприємця, засновника фірми «Надія» Мирослава Бойка засклити унікальну галерею колон вздовж фасаду, який виходить на вулицю Шевченка.

... Читати далі »

Прикре враження справляє будинок на вул. І. Франка, 6, який ще донедавна приховував свій фасад за високими туями. Мова – про приміщення Коломийського військкомату.
А понад 130 років тому це була чи не найімпозантніша вілла у місті, адже тоді Каса ощадності, мабуть, лише проектувалася, не починалося ще спорудження Українського народного дому, а купець Соломон Мараморош лише складав гроші на свій двоповерховий дім, де тепер міститься Міська бібліотека №1. Та й зрештою сама вулиця І. Франка не могла похвалитися поважною забудовою – із знайомих нам сьогодні величних споруд був тоді лише Окружний суд (тепер медколедж). Тож постає питання, а хто ж був власником цієї вілли і яке було її призначення?
Перші згадки про цю будівлю, які вдалося знайти, відносяться до 1891 року й пов»язані з іменем графа Едмунда Сташенського. Так, так, саме родина графа ... Читати далі »

Тут майже в кожній хаті пахне сиром. Косівське село Брустури здавна славилося на всю Гуцульщину своїми сирними іграшками. І так досі є: хто тримає корову, той точно робить сирні коники, баранці, косички, курочки… Хоча красиві і смачні фігурки вдаються не кожному, до того треба мати чуття в руках.   

Так цікавіше їсти

Майстриня Марія Петрів чекає журналістку з самого ранку. Навіть вдягнулася по-гуцульськи. Показувати майстер-класи – то для неї вже звична справа. Ще до карантину постійно приїздили туристи, сама частенько бувала на різних фестивалях і ярмарках. Жінка навіть отримала п ... Читати далі »

Вчора, 27 березня, директор КП «Ритуальна служба Калуської міської ради», депутат Калуської міської ради, АТОвець Олександр Коваль разом із Андрієм Шутяком, який не один рік займається військовими похованнями, продовжили роботу із відновлення написів на хрестах військового кладовища міжвоєнного періоду в Калуші.

Робота, яку виконують хлопці, кропітка і делікатна, адже доводиться відчищати кожну букву від цементного розчину, вапна, фарби, бруду, відмивати хрести від шарів вапна і бруду, вичищати від лишайників і моху, інформує Калуш ФМ.

Однак це допоможе точно встановити: імена бійці ... Читати далі »

Театральні вистави були однією з улюблених розваг мешканців міжвоєнного Станиславова – пише “Західний кур’єр”.
Однак у 1937 році місцеві театрали зіткнулися з прикрим явищем, яке псувало все задоволення від культурного відпочинку. Невідомі особи у самий розпал вистави розбивали у залі пробірку зі смердючою речовиною, внаслідок чого публіка, затиснувши носи, була змушена спішно покидати залу.
Виставу доводилося переривати, щоб провітрити приміщення і усунути джерело смороду. Один з таких випадків трапився в липні 1937 року, коли в театрі демонстрували гумористичну п’єсу «Варшавський цирульник» Мар’яна Гемара – відомого єврейського драматурга, який писав свої твори польською мовою. Публіка насолоджувалася п’єсою, в залі раз у раз вибухав сміх, аж тут у кінці зали глядачі почали затискати пальцями ... Читати далі »

Професія фордансерки (платної танцівниці у ресторанах) в очах власників цих закладів була якнайменше пов’язана з танцями – пише  “Західний кур’єр”.
Основним обов’язком цих дівчат було схиляння клієнтів до купування якомога більшої кількості алкоголю, а їхнім найважливішим умінням було не танцювальне мистецтво, а здатність багато пити і довго не п’яніти. Не рідкістю були випадки, коли власники кав’ярень, ресторацій і танцювальних залів заохочували і навіть примушували фордансерок до проституції.

Однак в очах юних жительок Стани­славова ця професія виглядала дуже заманливо – гарний одяг, яскравий макіяж, багаті кавалери і веселі розваги. В 1931 році 16-річна Юлія Бір ... Читати далі »

В історії старого Станиславова не раз бували моменти, коли здавалося, що примхлива Фортуна покинула його мешканців напризволяще і відмовила їм у своїй прихильності. Але допомога все ж приходила, і не завжди з найбільш очікуваного боку. Причому долати великі халепи вдавалося не лише силою чи матеріальними засобами, а й завдяки рішучості та винахідливості – пише “Західний кур’єр“.

Королівські війська поспішають на допомогу
Станиславів XVII століття своїм успішним розвитком значною мірою завдячував тому, що він у ті часи був фортецею. Турбота засновника міста Андрія Потоцького про зміцнення міських фортифікацій була постійною, і значна частина доходів міста спрямовувалася на ці потреби. В 1673-1674 роках Станис ... Читати далі »