Колись наше місто мало свою чудотворну ікону. І колись воно її втратило. Після війни знаменитий образ Діви Марії Ласкавої з вір­менського костелу вивезли до Польщі, де він перебуває донині. Ікону нам вже ніхто не поверне, та й чудес на чужині вона чомусь не творить.
Та є у цій сумній історії оптимістичне продовження. Вже у наші дні молодий франківський священик Володимир Вінтонів, будучи на конференції в Польші, довідався про станиславівську ікону. Зацікавився, вивчив її історію та загорівся цікавою ідеєю. За його ініціативи відомий реставратор Валерій Твердохліб виконав точну копію образу. Навесні 2009-го до Гданська вирушила ціла делегація з метою освячення копії. Три дні дві ікони були приставлені одна доодної, і весь цей час у храмі Петра і Павла відбувались богослужіння за греко-католицьким і латинським обрядами.
Потім було урочисте внесення копії чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої до маленької дерев’яної церкви Іоанна Хрестителя, що на Микитинецькій. Згодом до храму прийшла літня жіночка, яка принесла кілька срібних вот* з вірменського костелу, що колись належали Ласкавій.
Незабаром ікона почала творити дива. Вона зцілювала людей, зокрема онкохворих, позбавляла депресії і навіть допомагала знаходити роботу. Загалом зафіксовано більше 50 чудотворних випадків. Найбільш вражаючою є історія про хлопця, який отримав важке вогнепальне поранення в голову. Осколки черепа травмували мозок, хлопчина перебував у комі, лікарі передбачали йому «рослинне» існування. Батьки молились до Матері Божої, а священик поклав образок Ласкавої на лікарняну тумбочку. Юнак одразу відкрив очі. Зараз він повністю одужав і продовжує навчання у Прикарпатському університеті.

* воти – медальйони-пожертви на знак зцілення, які чіплялись біля чудотворного образа

Іван Бондарев