На жаль, в сучасній України споживачі констатують лише подорожчання товарів. Уже нікого не дивує, що цифри на цінниках ростуть, як гриби восени, і нічого з цим не поробиш. А от у старому Станиславові ціни намагалися контролювати і боротись за права покупців.

Так, 1 травня 1906 року місцеві різники підняли ціни одразу на 8 геллерів за кілограм яловичини. Це відчутно вдарило по гаманцях, оскільки зарплата місцевих тоді коливалась у межах 100 корон (одна корона – 100 геллерів). І працювали тоді здебільшого лише чоловіки, яким доводилось утримувати цілі родини.

Торги на площі Ринок. Поштівка з колекції Володимира Шулепіна

Журналісти взялися з’ясувати причину подорожчання, яке виглядало досить дивним, адже ціни на худобу не мінялись. Як виявилось, вплинуло конфесійне питання. Майже половину населення Станиславова становили євреї, які яловичину їли лише кошерну – корів для цього різали з цілим ритуалом і мінімумом крові. Натомість, для християн це робили абияк, м’ясо вважалось трефним, євреям заборонялось його вживати.

Зрозуміло, що кошерне було дорожче від трефного. А всі станиславівські різники були євреями. І тутешній кагал, намагаючись полегшити життя одновірцям, розпорядився знизити ціни на кошерну яловичину. Різники наказ виконали, та одразу компенсували збитки, збільшивши вартість м’яса для християн.

Зчинився скандал, але ціни не впали. Врешті решт, журналісти були змушені констатувати, що м’ясо нині належить до таких дорогих продуктів, що їсти його можуть лише заможні.

Іван Бондарєв