Після виходу фільму «Весёлые ребята» у 1934 році виконавиця головної ролі Любов Орлова прокинулась зіркою кіно.
Тоді люди мистецтва багато подорожували країною, зустрічались із простим народом, усіляко просували оте мистецтво у маси. Орлова наприкінці 1940-х не оминула навіть маленький Станіслав.
Про зірковий візит згадує тодішня мешканка міста Евеліна Тарєєва: «Якось приїхала з гастролями Любов Орлова. Мабуть, вам відомо, що Карпати — то були каракулеві місця. Каракуль тут навіть використовувався як валюта. Коли у великий ринковий день (четвер) ви повертаєтесь з ринку, то сусіди питають: «Пані була на базарі? Який нині курс каракулю?». Орлова отримала гонорар за гастрольні виступи, пішла до нашого кушніра, поклала перед ним гроші й каже: «Думаю, цього вистачить. Хочу попросити вас про велику послугу. Потрібно, аби ви з’їздили в гори, там якраз сезон, купили мені сірих шкурок і пошили шубу. Мені подобається, як ви одягаєте станіславських дам». Кушнір погодився, перерахував гроші та почав виписувати розписку. «Не треба папірців, — сказала Любов Орлова. — Мене ще жоден чоловік не обманював. Не думаю, що ви станете першим».
Кушнір поїхав у гори, а коли повернувся, то Орлова вже гастролювала в іншому місті. Довелося йому за нею ганятися. Місто вболівало за свого майстра. І він таки її знайшов.
А потім мешканці Станіслава якось побачили Орлову на екрані у карпатській шубі. В залі кінотеатру здійнявся галас: «Пане кушнір, це ж наша шуба!».
І тут слава кушніра одразу досягла незвіданих висот…

Іван Бондарев