Мабуть, усім відомо, що на місці сучасного Меморіального скверу колись знаходився міський християнський цвинтар.

У давній пресі знаходимо опис, як він виглядав у далекому 1890 р. «Цвинтар у Станиславові розміщений близько від середмістя, всюди милує око буйна рослинність і вікові дерева, які є прихистком для численних птахів. Зразу біля виходу, зліва під самим муром бачимо скромний пам’ятник на могилі Стефана Гошовського, який у 1848 р. упав під багнетами розшаленілої солдатні. Високохудожнім є пам’ятник Маврицію Ґославському, поету і воїну, що помер у станиславівському шпиталі в 1834 р. Вся майстерність різьбярів Велонського та Марконі служила вираженню його громадянської свідомості. Недалеко спочивають останки пробоща Поґлодовського з Опришовець, який віддав Ґославському останню шану. Далі бачимо могили двох товаришів – Яна Кавки і Клеменса Ленкавського. Останній – син руського священика. Старанні руки благородних жінок дбають і про могили майора Домбровського та Литвина Ейтміновича, учасників повстання 1863 р. На станиславівському цвинтарі знайшли спочинок і два вічні мандрівники – поет Кароль Свідзінський і Вінцентій Смаґловський, що залишив місту бібліотеку, тисячі томів, які привіз із Франції. Великий сум викликає готичний пам’ятник на могилі лікаря Зиґмунта Мрочковського роботи львівського скульптора Марковського. В такому вишуканому товаристві спочиває відомий публіцист Аґатон Ґіллер…».

Газета «Кур’єр Львівський» від 18 червня 1890 р.

Підготувала Олена БУЧИК