Понеділок, 27.05.2024, 08:40:22

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Липень » 29 » На Прикарпатті існує традиція зажинок: першими у поле мали йти заможні багатодітні жінки
10:11:13
На Прикарпатті існує традиція зажинок: першими у поле мали йти заможні багатодітні жінки
Цими днями в Івано-Франківській області намолочено перших 100 тис. тонн ранніх зернових. На Прикарпатті живуть такі традиції давніх хліборобських обрядів, яких, мабуть, немає вже ніде.
— Зажинками колись називали традиційний  початок жнив, коли господарі  виходили у поле і починали  серпом зажинати ниву, — розповіла «Вікнам» хранителька народних традицій, керівник народного аматорського фольклорно-етнографічного гурту „Перевесло” Ольга Бакота. — До зажинків готувалися дуже  ретельно. І спочатку робилися  такі речі, які, здавалося б,  не мають ніякого відношення  до процесу збору врожаю: до схід сонця жінки виходили на город, збирали кріп, варили  його, і в тому відварі дорослі мили голову, а дітей купали цілком.
Наші предки вірили, що відвар  кропу має цілющу силу. Отож,  помиті у відварі голови ніколи  не будуть боліти у спекотні  літні дні, бо ж у жнива  хворіти ніколи. Не чіплятимуться  болячки і до дітей, адже у таку гарячу пору батьки не мали часу за ними стежити.
— Перший раз на ниву йшли  зі священиком та церковною процесією, каже Ольга Бакота. — Це мало стати запорукою доброї погоди та високих врожаїв. Тому й дотепер по наших селах без Божого благословення жоден комбайн на поля не виїде. Після Служби Божої кожен госпадар і господиня обтирали серпи свяченою водою, посипали сіллю, щоб відігнати злі сили, та, прехрестившись, починали жати. Як правило, першими у поле мали йти заможні жінки, у яких було багато дітей (це також було знаком майбутнього багатого урожаю. — Авт.). Вони брали з собою хліб, свячену сіль та посвячену на Стрітення свічку, закручували за сонцем кілька колосків. Ось ці колоски і називалися „зажинком” або „закрутком”.
Кожен цього дня намагався нажати  сніп та принести його додому. Налите сонцем, перев’язане пахучими травами колосся ставили у стодолі, де воно було аж до кінця молотьби снопів нового врожаю. Зерна з цього снопа святили у церкві, змішували з різним насінням і висівали наступного року. Солому — обов’язково давали худобі. Якщо ж у сім’ї була дівчина на виданні, то зерно із зажинкового снопа ретельно оберігали, щоб спекти з нього весільний коровай.
Сабіна РУЖИЦЬКА, журналіст

Переглядів: 563 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024