Попередня назва Івано-Франківська «Станиславів-Станіслав» не походить від імені сина засновника міста Андрія Потоцького, а саме місто є значно давнішим, ніж говорять історики. Таку досить сенсаційну тезу висунув прикарпатський дослідник альтернативної історії Сергій Ворон, який презентував сьогодні свою нову книгу під назвою «Станіслав руський», в якій доводить, що родина Потоцьких, яка походить із давнього, хоча й споляченого, галицько-покутського руського роду, не заснувала наше місто, а всього лише відновила давній слов’янський форпост, який з прадавніх часів стояв на сторожі торгівельних і військових шляхів, що вели через проходи-перевали у Карпатських хребтах.
Зі слів пана Ворона, ідея написання книги виникла у нього в ході роботи над попередньою працею – «Гуцули – Божі соколи». «Багато зібраного матеріалу, - говорить автор книги, - з тих чи інших причин не увійшло до попереднього видання і тоді я, за порадою мого хорошого друга, вирішив на основі цього матеріалу розпочати роботу над новою книгою». Як стверджує дослідник, робота тривала протягом цілого літа минулого року. При цьому для збирання матеріалів використовувались архівні матеріали, документи і розповіді знайомих та, головне, інтернет-джерела, серед яких, зі слів пана Ворона, йому вдалося знайти досить цікаві.
Як і у випадку з «Гуцулами», головний акцент у своїй праці автор робить на етимологію прикарпатських топонімів і, зокрема, назви «Станіслав». З його слів, на сьогоднішній день на території колишньої Речі Посполитої є 53 міста та близько двох десятків сіл з назвою «Станіслав-Станіславув». При цьому цікавим є той факт, що топоніми сіл і присілків навколо цих населених пунктів є досить схожими. Це спонукало С.Ворона шукати походження назви не в імені засновників чи їх родичів, а в певних функціях, які виконували ці населені пункти в загальній системі оборони кордонів своїх держав.
Відтак, на думку дослідника, назву Станіслав слід виводити з кількох давньослов’янських основ, серед яких такі, як «стіна» - давньоруський термін «кордон», функції якого здавна виконував Карпатський хребет, і «лава» чи «лаба» - давнє слово, яке означає гірський прохід. З такої точки зору, - вважає автор книги, - враховуючи, що в українських Карпатах сьогодні нараховується близько 20 відомих з прадавніх часів торгівельно-військових перевалів-проходів, можна вважати, що на місті сучасного Івано-Франківська колись базувалась давня фортеця, залога якої контролювала ці проходи, і Андрій Потоцький лише відновив її побудувавши найсучасніші на той час фортифікаційні споруди.