«Героїчна боротьба УПА й визвольно-революційного підпілля — це найбільша героїчна доба в історії України. Такої боротьби взагалі не знає людство. На героїзмі УПА й визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. Боєць УПА, український революціонер заступить місце мужнього спартанця в історії людства». Тарас Чупринка Днем створення Української Повстанської Армії (УПА) визнано 14 жовтня 1942 року, що співпадає з історичним козацьким і християнським святом Покрови. З літопису буремних років Другої світової війни доцільно згадати деякі епізоди боротьби повстанців нашого краю і, зокрема, Космача. Наше село завжди привертало увагу до себе історичними подіями. В листопаді-грудні 1944 року та у січні 1945 року тут базувалися два курені УПА – «Гайдамаки» та «Гуцульський», воювали відомі командири «Козак», «Скуба», «Гамалія», «Мороз» і багато інших, які часто досягали блискучих перемог над московсько-більшовицькими ордами. Розповім про один із боїв, який відбувся 30 січня 1945 року. Енкаведисти зібрали великі сили і почали наступ на Космач. Під прикриттям ночі карателі підійшли до села з боку Яблунова, Прокурави, Жаб’я, Поляниці і Мелу. О шостій ранку почався потужний наступ на село. В обідню пору сотня «Чорногора» з куреня «Гуцульський» під переважаючою силою окупантів відступила в ліс. Сотня «Сурма» потрапила в оточення ворога, але запасна сотня ім. Богуна допомогла побратимам вийти з кільця. Бій тривав до вечора. Від трасуючих куль загорілися: школа, хата-читальня і ще кілька будинків у центрі села. Вночі повстанці змушені були відступити на присілок Клифу, а далі – в гори. Тільки в цьому бою московські зайди втратили 140 солдатів. Вони змушені були навіть задіяти авіацію. Того дня полягло і немало наших бійців, яких поховали з почестями на горішньому цвинтарі в братській могилі. Вона зараз доглянута. За такий шалений опір загонів УПА більшовики назвали Космач «бандерівською столицею». Це тільки один із чисельних епізодів. Майже на всіх висотах гір, що оточують Космач, відбувалися нерівні бої, в яких загинуло чимало патріотів не тільки з нашого села, а й зі всієї України. Тут, у 1945 році, поліг легендарний командир УПА, курінний Козак. У 1991 році на координаційній раді національно-демократичних партій і громадських організацій села було вирішено увіковічнити подвиг бійців-односельців та всієї УПА. Щороку, перед Покровою, 13 жовтня, запалюємо в селі вогні повстанської слави на присілках та на вершинах гір, які оточують Космач. Рівно о 19 годині спалахують ватри, в небо злітають сигнальні ракети, лунає салют на честь тих, хто боровся і віддав своє життя за вільну незалежну державу Україну. Після цього учасники врочистого дійства, які запалювали вогні слави, сходяться до братської могили, де поховані 24 бійці УПА. Тут теж запалюють велику ватру, проводять молебень. Ветерани визвольних змагань діляться спогадами. Всі разом співають патріотичних пісень. Це урочисте дійство проводять у селі вже 20 років поспіль. Пам’ять про наших героїв ми збережемо у своїх серцях назавжди. Слава Україні! Героям слава! Василь ПЕТРОВАНЧУК, голова Космацького осередку НРУ. "Гуцульський край!" | 
