Наприкінці ХІХ ст. в Австро-Угорській імперії загалом і в Галичині зокрема панувало засилля бюрократії, а чиновницьке свавілля було аж ніяк не рідкісним явищем.

Особливо багато скарг було на судову систему. Судові чиновники допускали різноманітні зловживання, а на скарги у кращому випадку відповідали відписками.
Тож у 1886 р. в пресі все частіше звучали заклики провести судову реформу в Галичині. Як приклад недобросовісної роботи судових чиновників газета «Кур’єр Львівський» навела випадок, який трапився з одним купцем зі Станиславова.
Він подав скаргу до центральної судової інстанції Галичини, а замість відповіді отримав свій же лист із написом німецькою мовою: «адресат згідно з власним твердженням виїхав».
Як іронізували газетярі, така «відповідь» чиновників дуже нагадувала давній анекдот про негостинного господаря, який удавав свого власного слугу, ховався за зачиненими дверима і говорив гостям, що «нема пана вдома».
Газета «Кур’єр Львівський» від 28 вересня 1886 р.

Підготувала Олена БУЧИК