Субота, 18.05.2024, 17:55:47

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Грудень » 15 » Невідома стометрівка Станиславова – непарний бік
18:24:30
Невідома стометрівка Станиславова – непарний бік

Будь-який колекціонер підтвердить, що найбільше станиславівських поштівок – з видами Сапіжинської (Незалежності). Та майже всі вони презентують її початкову частину – так звану лінію А-Б, що тягнулась від пасажу Ґартенбергів до перехрестя з Шашкевича. А далі починається якась «мертва зона», яку фотографи й видавці листівок обходили стороною. Як же виглядала кінцева частина найпопулярнішої вулиці Франківська?

Є одна унікальна поштівка, якої не має жоден з місцевих філокартистів. Колись нею володів краєзнавецьПетро Арсенич. Він дозволив Михайлу Головатому зробити копію. Надворі стояли вісімдесяті, сканерів-принтерів ще не було, тож пан Михайло приніс поштівку на «Промприлад», де тоді працював, і попросив колегу інженера Богдана Кудлака сфотографувати її.

Пройшли роки, оригінал кудись подівся, але фотографія поштівки збереглась (№ 1). На ній видно непарний бік стометрівки після перехрестя з Шашкевича. Усі три будинки збереглись і донині. Хатинка, що посередині, наприкінці ХІХ століття належала Гансу Філіпу. У 1890-му тут ще була вільна площа, а перепис 1910-го вже зафіксував мурований будинок. За радянщини тут містилась крамниця «Союздрук», де збирались місцеві філателісти. Сьогодні будівля має № 25, пережила капремонт, нині там ювелірна крамниця «Камея». До речі, це єдиний одноповерховий будинок, що зберігся на стометрівці.

Все, поштівок звідси більше нема, тож далі – тільки фото. На світлині № 2 домінує добротна австрійська триповерхівка. У 1910 році вона належала заможному єврею Максу Ебнеру. Будинок традиційно використовувався як чиншовий, тобто власник здавав помешкання квартирантам. Через центрове розташування житло вважалось елітним. Мемуарист Тадеуш Ольшанський згадує, що у міжвоєнний період там жила досить крута і грошовита компанія: його тато – популярний польський лікар, віце-директор банку єврей Вайсберг та родина одного з керівників «Маслосоюзу», українця Василика. Будинок досі стоїть, внизу працює книгарня «Школярик». Саме фото зроблено у травні 1939-го – головною вулицею Станиславова суне урочиста хода. Це поляки святкують двадцяту річницю визволення міста від вояків ЗУНР.

Якщо уважно придивитись, то праворуч від триповерхівки видно хатинку, якої вже нема. А детальніше вона є на світлині № 3, яку на початку 1990-х зробив архітектор Зеновій Соколовс ький. Будівля мала № 31, споруджена у ХІХ столітті – типовий зразок периферійної архітектури Станиславова. Так, саме периферійної, адже 150 років тому кінець стометрівки вважався недалекою околицею. В останні роки свого існування будинок використовувався як невеличкий офісний центр, де мирно уживались крамниця з парфумами і колготами та контора фірми «Турист». В епоху будівельного буму шансів вціліти у хатинки не було. Її знесли в середині 2000-х, коли будували центр «Є».

Наступні три будинки теж зведені за Австрії, але й нині міцно стоять, формуючи старовинне обличчя кварталу. У всій красі вони представлені на фото з колекції Петра Арсенича (№ 4). Це урочистості з нагоди Зелених свят 27 травня 1923 року. Скоріш за все, колона, де багато польських скаутів, рухається в бік християнського цвинтаря, бо там відбудеться служба Божа. Але нас цікавить задній план. Одразу за будинком № 37 починається високий дерев’яний паркан із брамою. Він огороджував чиюсь ділянку, яку тримали під забудову. Забігаючи наперед, зауважимо, що чекала вона довго – пережила Польщу, перших совітів і німецьку окупацію.

Що ж там врешті-решт збудували? Це видно на фото № 5. На початку 1980-х фотограф Любомир Стасівзняв з балкону своїх знайомих панораму вулиці Радянської. З правого боку стоїть чотириповерхівка, яку спорудили у шістдесятих (Незалежності, 39). Але це не банальна хрущовка, які тисячами «шльопали» за типовими проектами від Калінінграда до Владивостока. У шістдесятих роках креслення виготовив архітектор Володимир Лукомський, автор і співавтор таких проектів як телефоннотелеграфна станція, технікуми торгівлі й фізкультури, аеропорт, пансіонат «Гуцульщина» і пішохідний міст у Яремче, а також багатьох інших споруд. Будинок вийшов настільки вдалим, що дехто вважає, ніби його спорудили за Польщі у стилі конструктивізму. За останні чверть століття будинок суттєво «полисів» – зникли виноградні лози, які густо вкривали фасад і придавали споруді певного шарму.

Завершує стометрівку польська кам’яниця, що стоїть на розі Незалежності й Вагилевича. Її історія заслуговує окремої статті. Скажімо лише, що будинок спорудили у 1939 році для лікаря Осипа Гробельного, а сьогодні там живе його далекий родич – письменник Тарас Прохасько.

У дев’яностих піцерії там ще не було, перший поверх займали майстерня «Ремонт парасольок» і мінімаркет «Калина» (№ 6). Це був чи не єдиний магазин у центрі, що працював цілодобово, тому – дуже популярний у тих, хто не догуляв.

Поки що це все. Про парний бік вулиці поговоримо наступного разу.

У статті використані фото з колекцій Петра Арсенича, Зеновія Жеребецького, Любомира Стасіва, Богдана Кудлака.

Іван Бондарев


Переглядів: 479 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024