19 серпня 2020 р. в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» проведено науково – дослідний семінар «Кенаса в Галичі XVI – ХХ ст.».

Захід було присвячено історії основної культової споруди караїмської громади в Галичі – кенасі (божниці). Таку тематику було вибрано не випадково – дослідники в попередній час досліджували побут та звичаї караїмів, їхні релігійні вірування, а сама будівля згадувалася побіжно. З віднайденням та опрацюванням нових джерельних матеріалів стало можливим комплексно висвітлити історію кенас (а їх було дві в місті) на проміжку чотирьохсотлітньої історії.

На семінарі виступили з доповіддями працівники музейного закладу та наукові співробітники відділу охорони культурної спадщини. Зокрема, присутні ознайомилися з повідомленнями науковців на наступну проблематику: «Збереження спадщини караїмів у Галичі» (Роман Рарик), «Пожежа в Галичі 1830 р.» (Андрій Чемеринський), «Галицька кенаса (1836 – 1985): історико – архітектурні аспекти» (Володимир Козелківський), «Галицька кенаса в описі очевидців» (Надія Васильчук).

Одночасно з роботою семінару було відкрито виставку документів під назвою: «Караїмська громада Галича у документах Ради в справах релігійних культів, рішеннях виконавчого комітету, протоколах засідань 1944 – 1962 рр.». Ці документи були виявлені під час дослідницької роботи в Івано-Франківському обласному державному архіві молодшим науковим співробітником відділу охорони культурної спадщини Володимиром Козелківським.

Це - масив документів, які зберігаються в фондах архіву (Р 388, опис 1 – 2, та Р 1797, опис 1 – близько 50 аркушів) і фіксують рішення, які приймалися в справах кенаси та караїмської громади міста Радою в справах релігійних культів Івано-Франківського обласного виконавчого комітету, Галицькою міською та районною радами. Свого часу доступ до цих справ був обмежений для дослідників.
За допомогою даних джерел можна простежити, хто і на підставі чого приймав рішення, їхню мотиваційну частину; на основі документів буде підготовано оновлений текст екскурсій.

Таким чином, вдалося збагатити знання про минуле однієї з найцікавіших громад міста та примножити експозиційну збірку музею.
Вперше ці документи введені в науковий обіг у статті авторства Володимира Козелківського та Андрія Чемеринського «Галицька кенаса (1836-1985) історико-архітектурні аспекти» (побачить світ у збірнику наукових праць «Галич», ч. 5 наприкінці 2020 р.).

Також, присутні мали можливість переглянути відеопрезентацію «Кенаса в Галичі XVI – ХХ ст.».

Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України

Довідково. Після пожежі дерев’яної божниці - кенаси у 1830 році караїми вирішили побудувати муровану кенасу. Провідну роль у її будівництві відіграв газан (голова караїмської громади) Абрагам Леонович (1801-1851 рр.). Це була квадратна в плані будівля, з настінним декором у стилі класицизму. З кожного боку, крім тильного, у верхній частині були півкруглі вікна. Головний фасад увінчував декоративний фронтон, плавний контур якого прикрашали фігурні вази на квадратних стовпчиках. На стіні фронтону - барельєфні зображення зірки Давида на тлі арабесків.

В середині кенаса вражала своєю скромністю. Тильна частина була призначена для жінок, а середня - для чоловіків. На вівтарі, який був єдиною прикрасою з внутрішнього інтер’єру, були написані і декоративно оздоблені цитати зі Святого письма. В кенасі зберігалась величезна кількість священних книг, давній рукописний сувій XIII ст., Тора та Біблія, подаровані галицьким караїмам польським королем у 1863 р. До Першої світової війни вівтарну стінку закривали красивим макетом, виготовленим у XVIII ст. та оздобленим вишивкою і речами. У 1885 р. цей макет експонувався на Львівській архітектурній виставці.

Відправи у кенесі відбувались до 1959 р. Потім будівлю передали під контору РЕМ. У 1985 р. біля кенеси розпочали будівництво дев’ятиповерхового будинку, а храм знесли. Церковні книги, молитовники, дві люстри і герб галицьких караїмів були передані караїмській громаді міста Євпаторії у діючу кенасу.