Пані Катерина недавно відсвяткувала своє сторіччя і має, про що розказати.

В ОУН вступила у 14 років у Варшаві, бачилася з Бандерою, друкувала секретні повідомлення, готувала медсестер для підпілля й сама рятувала життя партизан, пише Репортер.

Я була селянська дівчина

Катерина Гаврилів зустрічає гостей на порозі своєї хати в Болехові. У прохолодній кімнаті все у квітах – гостей на дні народження не бракувало. На 100 років бабуся ... Читати далі »

В ресторанах міжвоєнного Станиславова часто можна було зустріти так званих фордансерок, тобто платних партнерок для танців, які розважали клієнтів.

Ось що повідомляла про них преса:

«В нічному житті Станиславова, зокрема у танцювальних та розважальних закладах, бачимо цілі плеяди професійних танцівниць. Вони, неначе птахи, змушені часто змінювати свою локалізацію, щоб не набриднути гостям. Ці танцівниці живуть нічним життям. Вдень вони сплять, щоб уночі бути свіжими і відпочилими, сміятися, часто крізь сльози, танцювати і випивати з ким доведеться».

... Читати далі »

Про вибух у Бейруті, напевно, чули всі. Страшні руйнування, багато загиблих і поранених, за попередньою інформацією, стали наслідком звичайної недбалості. Подібна трагедія, але у менших масштабах, трапилась у Станіславі під час війни.

Про неї у своїх спогадах пише Збігнев Домбровський, який був тоді підлітком, пише Репортер.

У березні 1944 року Червона армія прорвала фронт і швидко наближалася до міста. Серед німецької адміністрації та фолькс­дойчів паніка, через Станіслав відступають на захід військові колони. Кілька вантажівок зупиняються на вулиці Словацького (те ... Читати далі »

Прикарпатський рятувальник Василь Фіцак разом з друзями промаркував маршрут до місця загибелі командира УПА.

Маршрут знаходиться на Рожнятівщині, пише рятувальник у Фейсбуці.

"Промаркували маршрут до місця загибелі командира УПА-Захід Василя Сидора-Шелеста. Прибрали прилеглу територію від сміття, прибрали кімнати в музеї та встановили вказівники на відрізку маршруту Східно-Карпатського туристичного шляху”, – йдеться в дописі.

Довідково: ... Читати далі »

Здавен людей цікавило походження назви рідного села чи міста. І що ця назва була незрозуміліша, то більше існувало її тлумачень. При цьому допускали дві суттєві помилки: 1. Шукали розгадки в сучасній літературній мові чи місцевому діалекті. 2. Не бачили на власні очі того міста чи села, про які писали. Це стосується й досліджень про Коломию...

Першими відомими нам істориками, які висунули гіпотезу про походження назви нашого міста, були польські дослідники минувшини Міхал Балінський (1794 — 1864) і Тимотеуш  Ліпінський (1797 — 1856), які впродовж 1843 — 1846 рр. видали у Варшаві 3-томник у 4-х частинах «Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym» («Старожитності Польщі з історичного, географічного та статистичного поглядів»). Згодом ще низка істориків, мово- і краєзнавців висунули ... Читати далі »