Богдан Гаврилів, Михайло Косило. З історії створення музею та пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську: історико-краєзнавче видання. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. — 132 с.; Михайло Косило, Богдан Гаврилів. Пам’ятники Кобзареві на Прикарпатті: ілюстрований довідник. — Івано-Франківськ: місто НВ, 2014. — 128 с.
Такі книжки не зразу зауважуєш, а потім роками шукаєш. Такий льос краєзнавця — документувати, описувати, розшукувати, аби через роки цю інформацію шукати і дивуватися: скільки зроблено і, головне, не пропущено.
історія створення пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську лягла в основу першої книги. ініціатором пам’ятника виступив історик і краєзнавець Богдан Гаврилів. Це перший пам’ятник в Івано-Франківську, збудований за народні кошти. Так склалося історично, що мерія приймала рішення про спорудження пам’ятника, виділяла якісь кошти. А потім ті кошти кудись поділися чи так і не з’явилися. і тоді Спілка краєзнавців підтримала ініціативу Богдана Гавриліва, а відтак і Спілка письменників закликала до спорудження пам’ятника будителям Галичини методом народної будови. В результаті було зібрано 180 515 гривень, що дозволило цей пам’ятник таки встановити.
Безпосередньо з Прикарпаттям пов’язана доля івана Вагилевича (1811—1866), який народився в селі Ясені Рожнятівського району, навчався у Станіславівській гімназії, закінчив Львівську духовну семінарію, а тоді разом із Маркіяном Шашкевичем і Яковом Головацьким став засновником «Руської трійці», яка зберегла Галичину в культурному полі України.
У передмові автори розказали про ініціативу спорудження пам’ятника (автор — івано-франківський скульптор Володимир Довбенюк) і назвали дату відкриття — 31 грудня 2013 року (в передмові помилково названо 31 січня 2013 року).
Структура книги проста: спочатку викладено біографії засновників «Руської трійці» через історико-краєзнавчі нариси; потім ідуть розділи: Фоторепортаж та матеріяли про відкриття кімнати-музею «Руської трійці» в Івано-Франківську (кімнату-музей відкрито 7 травня 2012 року в приміщенні Івано-Франківського національного медичного університету); Документи і матеріали преси про підготовку та відкриття першого в Україні пам’ятника «Руській трійці» в центрі Івано-Франківська; Виступи запрошених учасників на відкритті пам’ятника «Руській трійці» 31 грудня 2013 р. (всі виступи було записано й розшифровано; серед учасників виступу — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило; Івано-Франківський митрополит Української Греко-Католицької Церкви кир Володимир; заступник міського голови Михайло Верес; почесний громадянин міста Івано-Франківська Богдан Гаврилів; голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран, академік Володимир Качкан; лауреат Шевченківської премії Степан Пушик, правнук івана Вагилевича іван Дем’янович Вагилевич та ін.); Фоторепортаж про відкриття пам’ятника діячам «Руської трійці» в Івано-Франківську 31 грудня 2013 р.; Список благодійників на спорудження пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську.
Наступна книжка — це довідникова інформація про пам’ятники і пам’ятні знаки Тарасу Шевченкові на Прикарпатті. Краєзнавці взяли на облік 204 пам’ятники Шевченку (на 5 червня 2014 року). Всіх пам’ятників Шевченку в світі — 1 384, з них 1 256 в Україні та 128 за кордоном у 35 країнах. Описано історію перших пам’ятників Кобзареві на Прикарпатті (серед них, напевне, і перший пам’ятник Шевченку в Україні — під Сокільською скелею в селі Тюдові Косівського району; названо кілька дат заснування: 1862 р., 1896—1899 рр.); описано всі пам’ятники в районах (подано паспортизацію: місце розташування; вид пам’ятника; рік встановлення; автор пам’ятника). Найбільше пам’ятників Кобзареві в Снятинському (35); Рогатинському (29) і Тисменицькому районах (27).
Напередодні Дня незалежності в Івано-Франківську в приміщенні будинку «Просвіти» відкрито «Музей народної шани Тараса Шевченка».
Звичайно, названі видання є скрупульозними і сумлінними краєзнавчими дослідженнями, за що авторам висловлюю щиру подяку. Без таких свідчень, без такої простої достовірної інформації дуже важко усвідомлювати собі, чим є історія. Вона полягає в розумінні того, що традиція національно-патріотичного руху без знання джерельної бази неможлива.
Євген БАРАН |