Історія знає чимало випадків успішного розвитку невеличких поселень до розмірів мегаполісів – так само, як і їх занепаду. Причинами деґрадації поселень могли бути війни, природні катаклізми або ж економічні чи політичні чинники. На теренах сучасної Галичини залишилось чимало міст і невеличких містечок, пік розвитку яких припав на XVI–XVII ст.ст., а в наступних століттях вони втратили свої міські права та перетворилися на цілком «совкові» селища міського типу.
Така доля спіткала Чернелицю, що лежить на правобережжі Дністра на східному Покутті. Містечко, перш за все, відоме руїнами (а як же?) замку та костелу, які приваблюють сюди допитливих мандрівників.
Звичайних туристів чи екскурсій тут не зустріти – а все через складне добирання. Довколишні дороги більше нагадують траси для ралі, тому доїзд сюди автівкою одного разу перетворився на невеличк ... Читати далі »

Після реконструкції 1730-х років зовнішній вид фортеці майже не змінювався до початку ХІХ століття.
Ось як описував укріплення очевидець у 1809 році:
«Місто оточували фортифікаційні мури з червоної цегли у придатному стані. Глибокі й широкі перекопи відділяли місто від передмість і лише довгими, прокладеними крізь фоси мостами можна було дістатись двох фортечних брам, званих Галицькою і Тисменицькою. Також таким же довгим мостом можна було увійти до міста через малу хвіртку, яка призначалась для прогулянок і звалась Вірменською. Над фортечними брамами уміщувались величезні чорні мармурові таблиці із золотими написами…».

План без автора
Цікавим є те, що всі вісім бастіонів Станиславівської фортеці мали власні назви. А до нас дійш ... Читати далі »