Понеділок, 20.05.2024, 07:48:07

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Липень » 27 » Один раз - жодного разу
09:36:12
Один раз - жодного разу
У гуцульській історії був один файний момент.
Тут вже була Австрія. Цивілізована європейська держава – а першою і основною ознакою європейської цивілізації (цивілізацію не треба плутати з культурою, ці речі врешті є антиподами) завжди було визнання власності – зіштовхнулася зі спротивом великих польських землевласників, які, як теперішні пострадянські олігархи, ностальгували за колишньою величчю втраченого польського королівства і сприймали законодавчі реформи Австрії як вибрики окупаційної влади. А тому монархічно-бюрократична австрійська машина, не почуваючи себе достатньо впевненою на нових землях, експериментувала із демократичними, електоральними іграми. Посполитий народ, гуцулів, якийсь короткий час трактували як засіб у боротьбі зі свавіллям магнатів.
Дійшло до того, що австріяки були готові амністувати опришків, дезертирів, призупинити набір у військо і ввести податкові канікули, лиш би демократичним способом підважити польських землевласників, які ніяк не могли втямити, що таке правова централізована держава.
Більше того. І цісар, і бюрократія легалізували намагання гуцулів до автономії і традиційного права.  Діяльність представників влади була призупинена. Гуцулам запропонували створити власне самоуправління. Піднайшли і особу, якій можна було передати всі повноваження у контактах з народом. Це був видатний опришківський отаман, який ще вчора активно воював проти режиму. Народ довіряв своєму лідерові хоча б тому, що він сам назвався лідером, а це вже дуже багато означає для людей, які приховували навіть своє вміння читати, знаючи, що того, хто чимось вирізняється, карають і нищать особливо жорстоко.
Першим завданням лідера було формування делегації чи депутації до цісаря. Тобто, треба було зібрати представницький корпус, який мав прийти «до Відні» та виразно викласти скарги, побажання і вимоги люду краю.
Отаман був затятим демократом, хоч і не знав цього слова. Замість того, щоби відразу самому призначити депутатів, він вирішив провести чесні вибори. Але мусив перечекати літо. Влітку будь-які вибори видаються кумедними. По-перше, багато роботи. По-друге, людина все ж таки є істотою енергетичною. Ціле її життя підпорядковане проблемі набирання і витрати енергії. Врешті, саме брак енергії є стимулом для різної діяльності, чий зв’язок з поновленням енергії є безпосереднім, але не очевидним. А влітку енергетичні потреби вповні задовольняються сонцем, ягодами і грибами.
Тож вибори відбулися аж восени: маємо чєс, казав отаман. Представники усіх гуцульських громад і родів зійшлися на одному місці (роди – важливіше, ніж громади). Отаман постановив, що досить буде двадцятьох депутатів, най роди вибирають і погоджують. Спочатку кожен другий хотів іти до цісаря. Сам себе вибирав і ще просив побратима про голос. Мало хто отримав два голоси, бо й інший вважав, що він має піти у депутати. Потім роди почали гуртуватися, щоби хоч хтось із них пройшов вибори. Правда, кілька дуже потужних родів відразу постановили, що це комедія,  і навіть не збиралися висувати кандидатів. Але сиділи тут же, курили люльки і аналізували хід виборів. До обідньої перерви кандидатів набралося понад сотню. Ще й баби обступили отамана і наполягали, аби якась із них конче потрапила у делегацію. Треба було знайти якесь справедливе рішення. І отаман його невдовзі оголосив. Оскільки є так багато гідних – мудрих, поважних, ґаздівських, - то потрібний якийсь несподіваний спосіб, щоби відібрати найгідніших. Най кожен з кандидатів кидає бартку, вирішив отаман. Аби бути в депутації, треба три рази стяти запущеною барткою галузку із вільхи на протилежному березі Черемоша…
Кидали довго, але ідея виявилася чудесною – до вечора була сформована пишна депутація із двадцяти осіб, які відповідали усім вимогам. Через кілька днів вони сіли на власних коней і помандрували до цісаря на переговори. То була найгарніша парада на цілий Відень. Та й переговори можна назвати більш-менш вдалими, бо хоч ніхто і не годен був щось сказати, то принаймні не зганьбився нічим дурним.
А ідею самоврядування якось замнули цісарські бюрократи. На то вони, зрештою, і є, аби таке знати.
Тарас ПРОХАСЬКО      

Переглядів: 556 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024