Вівторок, 28.05.2024, 14:44:55

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2020 » Вересень » 5 » "Перший раз у перший клас": франківець поділився ексклюзивними спогадами Дарії Цвєк
20:45:02
"Перший раз у перший клас": франківець поділився ексклюзивними спогадами Дарії Цвєк

Про те, як легендарна кулінарка Дарія Цвєк пішла “перший раз у перший клас” у мережі розповів журналіст і художник Ігор Роп’яник.

Він опублікував спогади, записані рукою Дарії Цвєк.

“У моїй сім’ї зберігається чималий архів славнозвісної Дарії Цвєк, авторки багатьох кулінарних бестселерів (донька Христина допомагала їй у написанні її головної праці – “Енциклопедії галицької кухні”, яка, однак, не вийшла у світ), – розповів Ігор Роп’яник. – Серед паперів – її спогад про “перший раз у перший клас”.

“Була війна російсько-австрійська. По тій місцевості, де жили мої батьки, ішов фронт. Люди від куль ховалися по пивницях і за стінами мурованих домів. Школи були закриті. Моя мама відшукувала кусочки чистого паперу, рисувала на ньому лінійки і вчила мене писати букви. На клаптиках старої газети вчила мене читати. Нашою сусідкою була вчителька і дуже радо нам допомагала.

На площі перед хатою моєї бабусі стояла воєнна австрійська кухня, і кухар часто скликав нас, дітей, і давав нам в долоні по ложці каші. Деколи давав печиво і заохочував нас їсти. Називав то цвібаком і казав все: “Ессен зі, ессен зі, даст іст ґут!”. Видно, дуже любив дітей, бо часто нас чимось годував.

Фронт посунувся далеко від нашої місцевості, то і відкрили школу, появилися зошити, олівці і букварі. Мене, як вже знаючої букви, оприділили відразу до другого класу, де вже писали пером і чорнилом. Якщо набралося забагато чорнила на перо, то робилися плями на зошиті, яких ми називали “жидиками”.

Пам’ятаю прізвище своєї першої вчительки, називалася Марія Йорданова. Навчання велося на українсько-польській мові. Під час великої перерви роздавали всім дітям то какао, то каву, а часом була квасолева зупа. Всі діти мали свої горнятка і ложечки. Говорили, що то американська допомога дітям. І так виглядав мій “перший раз у перший клас”, – описала Дарія Цвєк.

КУРС писав, як Дарія Цвєк розповідає про Різдво і святвечірні традиції, – останнє інтерв’ю легендарної кулінарки оприлюднив журналіст і художник Ігор Роп’яник. 

Дарія Цвєк народилася 10 жовтня 1909 року і прожила 95 років. Померла в 2004 році у Франківську.

Після закінчення Станіславської гімназії Дарія Маркевич вступила до педагогічного семінару “Рідної Школи” у Коломиї. Мріяла вчитися в університеті, але польський уряд на той час не приймав українців на навчання. Панна Дарія грала на флейті в оркестрі Коломийського педагогічного семінару.

Разом із чоловіком пані Дарія переїхала з-під Львова на Тернопільщину, вчителювала в містечку Чорткові, селі Солоному, а потім родина оселилася у Станіславові (Франківськ). Щасливий шлюб, двоє доньок. У Станіславові працювала у вечірній школі, у технікумі сільського господарства, на станції юних натуралістів.

Довкола Дарії Цвєк завжди гуртувалися люди, бо вона була наділена надзвичайним даром – запалюватися ідеєю і йти до мети. Заохотила її до укладання кухарських книг відома українська письменниця Ірина Вільде, яка з близькою родичкою Дарії Цвєк ходила до одного класу Станіславської гімназії.

Одного разу Ірина Вільде, якій дуже полюбилися ласощі від Дарії Цвєк, взяла її за руку, повела до директора “Каменяра” і сказала йому: “Примусьте її писати книжку з куховарства”. Було це в 1958-му, а вже 1960 року побачила світ перша книга Дарії Цвєк “Солодке печиво”. Книга розійшлася миттєво. “Солодке печиво” мало дев’ять перевидань, наклади були просто космічні! А далі пішли й інші книги, згадують у видавництві “Старий Лев”, де вийшла книга Дарії Цвєк “Малятам і батькам” про традиції святкувань і святкової кухні.


Переглядів: 173 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024