Нині в нашій рубриці – Теофіль Вишньовський (1806-1847). Громадсько-політичний діяч, один із керівників Польського демократичного товариства. Учасник польського національно-визвольного повстання 1847 року у Галичині.

Теофіль Вишньвський народився 2 січня 1896 року в Язловці Тернопільської області у дворянській родині. У 1829 році закінчив юридичний факультет Львівського університету.

Брав участь у листопадовому повстанні поляків і литовців проти Російської імперії 1830-1831 років.

Відтак у 1832 році повернувся до Галичини. Деякий час жив у Станиславові, працював у юридичній фірмі. Згодом переїхав до Львова, де склав іспит на посаду суд’ї.

Ще будучи студентом, Теофіль Вишньовський брав участь у підготовці повстання за відбудову Речі Посполитої. В результаті зради вперше був заарештований у Львові 9 березня 1835 року і засуджений до п’яти років позбавлення волі. Однак, суд у Відні у червні 1836 відмінив вирок через відсутність доказів.

Вийшовши з тюрми, Теофіль продовжує готувати повстання. Втім, отримавши анонімне повідомлення про загрозу арешту, емігрує до Франції.

У 1838 році Вишньовський вступає до Польського демократичного товариства, яке емігранти створили в Парижі. Організовує кілька таємних організацій, зокрема Асоціацію польського народу. Працює редактором у декількох емігрантських журналах.

У 1840 році їде до Львова, через три роки знову тікає до Франції, у 1844 нелегально повертається до Львова.

21 лютого 1846 року розпочалися перші спалахи повстання у Кракові, відтак виступи перекинулися до Тарнова, де сягнули свого апогею. Вишньовський приєднується до збройних операцій у Східній Галичині.

Але повстання доволі швидко придушила австрійська армія. Іван Франко назвав цю подію «незагоєною раною» в історії Польщі.

Теофіля Вишньовського заарештували. Слідство тривало з березня по серпень 1846 року.

31 липня 1847 року польських патріотів Теофіля Вишньовського та Юзефа Капустинського повісили на Горі Страт у Львові.

У липні 1895 за ініціативи депутата сейму Міхала Міхальського львівське міщанство поставило на місці страти мармуровий обеліск роботи Юліана Марковського (відреставрований у 2015 році). На схилах гори утворили парк Вишньовського.

У Станиславові Теофілю Вишньовському надали звання почесного громадянина. Одну з вулиць міста у 1910-х назвали його ім’ям (тепер – Героїв-пожежників).

Роман Діда