Династії різьбярів Шкрібляків і Корпанюків упродовж кількох століть на весь світ прославляли Україну, Гуцульщину і село Яворів. Беручи до уваги визначний внесок у народне мистецтво України та популяризацію художнього деревообробництва як феномену української матеріальної культури, Верховна Рада України, завдячуючи народному депутату В.М.Чуднову, 22 березня 2012 року прийняла постанови про урочисте відзначення 190-річчя від дня народження Юрія Шкрібляка та 120-річчя від дня народження Юрія Корпанюка. Без перебільшення – це історичні події не тільки для Гуцульщини, але й для України. Президія Національної академії наук України разом із Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника на базі Яворівського центру народного мистецтва "Гуцульська ґражда” проведуть Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Феномен українського художнього деревообробництва”, виставку різьбярських виробів, майстер-класи, виставку-ярмарок виробів художніх ремесл. Яворівські майстрині-ліжникарки на ІV традиційному вернісажі гуцульських ліжників "Барвограй-2012” будуть підтверджувати, що Яворів є дійсно столицею ліжникарства. Проведення таких заходів у Яворові на державному рівні примножить мистецьку славу Яворова, сприятиме розвитку Яворівського центру народного мистецтва "Гуцульська ґражда”. За підтримки голови РДА Я.І.Шинкарука завершиться виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення її експертизи для продовження будівництва унікальної архітектурної будівлі музею-ґражди. З її введенням у дію Косівщина стане привабливішою для шанувальників народного мистецтва і етнотуризму. Проект "Гуцульська ґражда” передбачатиме й облаштування садиб-музеїв династій різьбярів Шкрібляків і Корпанюків і меморіального музею Окуневських. Яворівський центр народного мистецтва "Гуцульська ґражда”, регулярно проводячи різні заходи, сприятиме популяризації народного мистецтва Гуцульщини, а також допоможе вирішити одну з найболючіших проблем – забезпечення народних майстрів постійними заробітками і соціальним захистом, так як справжнє народне мистецтво сьогодні потребує державної підтримки. Ще однією функцією центру є протидія завезеного з-за кордону і реалізація в Україні виробів низького ґатунку, а також формування у наших співвітчизників здорових естетичних смаків. Важливим завданням як держави, органів місцевого самоврядування, так і Яворівського центру народного мистецтва "Гуцульська ґражда” є розвиток туристичної інфраструктури, зокрема етнотуризму. Село Яворів розташоване на туристичному маршруті "Зелене кільце Карпат” (Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Яворів – Криворівня – Верховина – Ворохта – Буковель – Яремче – Івано-Франківськ). Мальовничі природні ландшафти, цілюще гірське повітря, кришталево чисті води, славне історичне минуле, багаті мистецькі традиції, традиційна гостинність гуцулів створюють найсприятливіші умови для етнотуризму. У Яворові є можливість організувати відпочинок протягом всього року. Для цього розроблено пішохідні та кінні маршрути до відомих історичних місць і пам’яток природи, до садиб-музеїв відомих майстрів, до садиб жителів села, які займаються народними художніми промислами. Взимку для любителів зимового спорту працює гірськолижна траса з витягом. Тож майбутня співпраця з інвесторами допоможе поліпшити рівень життя жителів села. Яворівський центр народного мистецтва "Гуцульська ґражда” створено на глибоких мистецьких коренях, які витримали всі лихоліття упродовж багатьох століть чужоземного поневолення. За час незалежності України створенню центру передували цікаві напрацювання. Один із напрямків – це співпраця майстринь-ліжникарок з професійними художниками. Так на базі школи та творчих майстерень відомих ліжникарок спільно з кафедрою художнього текстилю Львівської Національної академії мистецтв (доцент Зеновія Шульга) у Яворові проведено 10 пленерів з ліжникарства (1997-2007 рр.). Також цікавою виявилася співпраця майстринь-ліжникарок і Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника (професор Ірина Ткачук) у створенні кластеру "Яворівський ліжник”. Видано каталог, зареєстровано товарний знак якості "Екологічно чисто і безпечно”, а вихідець з Яворова, голова Івано-Франківського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва, доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, заслужений художник України Василь Корпанюк розробив 15 вишуканих взірців ліжників різноманітних візерунків, які втілили ліжникарки і які експонували на виставках у Івано-Франківську та Києві. А вершиною такої співпраці стало проведення щорічного вернісажу яворівських ліжників "Барвограй”, який підтверджує що Яворів дійсно є визнаною столицею ліжникарства. Базою для збереження і розвитку народних традицій стала авторська яворівська гуцульська школа, добре відома в Україні, яку вже майже півстоліття очолює шанувальник народного мистецтва, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України Петро Лосюк. У його доробку близько 50 друкованих праць з гуцульщинознавства: з історії Гуцульщини, її природи, господарства, народного мистецтва, фольклору, традицій, звичаїв. На базі школи проведено десятки конференцій, семінарів, виставок та інших навчальних і мистецьких заходів, зокрема: Всеукраїнський семінар з художнього ткацтва (2001р.), Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Сучасне народне мистецтво України: теорія і реальність” (2002 р.). Доробок яворівських митців представляли в Українському домі в Києві, будучи учасниками Всеукраїнської акції "Мистецтво одного села”. Яворівську школу діти презентували в Культурному центрі України в Москві, в Бая-Маре і Сигеті (Румунія). Маючи глибокі мистецькі корені, наявність діючих народних промислів, унікальні природні умови, центр народного мистецтва "Гуцульська ґражда” примножить мистецьку славу Яворова. Василь ЛОСЮК, директор Яворівського центру народного мистецтва "Гуцульська гражда” |
