Неділя, 03.03.2024, 00:28:34

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2023 » Листопад » 25 » Реліквії третього Галицького латинського митрополита Якова Стрепи зберігаються у Галичі
20:24:52
Реліквії третього Галицького латинського митрополита Якова Стрепи зберігаються у Галичі

У грудні 2020 р. до санктуарію бл. Якова Стрепи та святих і блаженних Митрополії Галицько-Львівської в Галичі, після консерваційних робіт проведених у Польщі, було повернуто на збереження та експонування поховальні шати та інші речі з мощівниці бл. Якова Стрепи (1340 - 1409), покровителя Львівської архідієцезії. Зараз вони тут експонуються.

Нижче розповідь про цей майже детективний сюжет, автор тексту розмовляв з парохом і куратором санктуарію о. Яцеком Валігорою.

К.Ч.: - Благословенний для сучасних поколінь Яків Стрепа зазвичай асоціюється зі срібною труною з його мощами та щорічними процесіями з нею вулицями Львова. Нагадайте, будь ласка, нашим читачам, де і за яких обставин був знайдений старовинний мощівник і що в ньому було?

о. Я.В. : Треба повернутися на початок ХХ століття. Архієпископ Юзеф Більчевський у 500 - ліття смерті бл. Якова замовляє новий релікварій – срібну труну, яку ми бачимо у катедральному соборі у Львові. Старий релікварій містив кістки, ризи та дерев'яний жезл.

До нового релікварію додали кістки та частину хреста. А далі починається дещо загадкова історія поховальних шат. У старих документах і книгах був запис про те, що архієпископ Юзеф Більчевський замовив шафи, в яких мали бути виставлені ризи. Після закінчення війни та зміни кордонів, коли архієпископ Євгеніуш Базяк у квітні 1946 р. залишив Львів, він узяв із собою, між ін. срібну труну – релікварій. Ряси залишилися у Львові. І тут слід обривається.

Насправді, пошуки шаф з ризами тривали з 1991 року. Тут я б згадав пана Єжи Петруса, колишнього заступника директора Музею на Вавелі. Багато хто втратив надію, що ризи знайдуться. Вважалося, що як і багато інших цінних і важливих речей, вони були втрачені за радянських часів.

Хочу наголосити – я не належав до тих людей, які шукали ризи блаженного Якова. Коли я отримав інформацію, що мене відправляють до Галича, мені було доручено організувати музей і санктуарій блаж. Якова. Мені доручили підготувати оригінальний релікварій. Шукаючи зразок, я згадав, що в одній із філійних церков є два дерев’яні саркофаги. Тодішній парох Кам’янки Бужанської о. Віктор Стахов погодився, щоб я міг перевезти саркофаги з церкви в Тадані до Галича. Була тільки одна умова – я мав привезти труну, в яку ми перенесемо вміст саркофагів.

10 серпня 2016 року ми поїхали до церкви в Тадані. Перший саркофаг, як згодом виявилося, містив мощі св. мучениці Фаустини. У другому саркофазі був червоний мішок, перев’язаний стрічками. Перше, що я вийняв із нього - це риза, потім рукавички, митра та ще якісь залишки тканини. Також, були загорнуті в папір уламки хреста. У нас були сумніви, але водночас усе вказувало на бл. Якова.

Того дня о 23:15 год. у мене вже не було сумнівів, що це втрачені ризи блаженного Якова. У книзі проф. Владислава Авраама від 1908 року я знайшов фотографії шат.

А як саркофаги опинилися в Тадані? Залишу це для тих, хто відвідає костел – санктуарій у Галичі.

К.Ч.: - Я також бачив, що знайдено поховальні ризи та речі бл. Якова були в жалюгідному стані. Хто ініціював їх збереження і хто його здійснив? Чи будуть вони постійно експонуватися в Галичі?

о. Я.В.: З одного боку, можна сказати, що стан був плачевним. Але з іншого боку, одяг якому понад шістсот років, попри все зберігся.

11 серпня 2016 року я повідомив пана Єжи Петруса. Саме завдяки йому консерватор із Вавеля пан Єжи Гольц та консерватор Золочівського замку пані Анна приїхали до Кам’янки. Саме вони провели першу професійну перевірку. Вони провели перші консерваційні заходи. Після консультацій з Міністерством культури у Варшаві було вирішено, що роботи з консервації координуватиме Музей короля Яна ІІІ у Вілянові. Міністерство культури фінансувало ці роботи.

У серпні 2017 року, після отримання дозволу міністерства в Києві, мантії були перевезені до Варшави та пройшли консервацію. У лютому 2019 року мантії повернулися в Україну. 11 елементів відреставровано та 13 закріплено. У червні 2020 року 13 елементів повернули до Вілянова, звідки вони повернулися після ремонту 21 грудня 2020 року.

Першу групу консерваторів очолила доктор Моніка Стахурська з Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Над другою частиною працювала Йоанна Сєльська. Пані Йоанна раніше займалася речами – мощами о. Єжи Попелушки, тож вже вдруге мала нагоду мати справу з шатами - реліквіями.

Усім проектом керувала команда співробітників Музею короля Яна III у Вілянові.

Той, хто бачив одяг після того, як його знайшли і бачить його сьогодні, має найкраще уявлення про виконану роботу. Наприклад, сьогодні ми можемо милуватися тунікулами, але коли їх знайшли, це були зім'яті залишки тканини.

Елементи, оновлені на першому етапі, експонуються в Галичі з вересня 2019 року. Тепер, коли ремонт завершено, можна помилуватися цілим набором гробних риз блаженного Якова Стрепи.

К.Ч.:- Парафіяльний костел у Галичі, збудований у 1999 році, присвячений благословенному Якову Стрепі у 2019 році був возведений у сан санктуарію цього блаженного та святих і блаженних митрополій Галицько - Львівської. Як відроджується дещо занедбаний культ блаженного Якова Стрепи?

о. Я.В.: Досі актуальні слова св. Юзефа Більчевського: «Якове, чому про тебе так тихо?» Ми вдаємося до чужих святих і блаженних і забуваємо про наших місцевих святих. Про святих і блаженних, що залишили слід на цій землі.

Блаженний Яків Стрепа відомий як покровитель головного болю. Одразу після встановлення святині священик відновив давній звичай освячення митрою.

Благословення митрою блаженного Якова – давній львівський звичай. Священики - монахи надягали священну митру Якова на голову того, хто просив благословення. Після війни цей звичай забули. Його відновили в Галичі на виразне прохання о. Архієпископа Мечислава Мокшицького.

Митра для освячення була виготовлена з матеріалу, яким був обшитий саркофаг з мощами блаженного Якова. Додатково на митру помістили прямі мощі. Галицька митра створена за зразком митри з комплекту надгробних риз. В архієпархії ми маємо ще одне місце, де є релікварій у формі митри. Це парафія в Червонограді (колишньому Кристинополі) - ця митра є копією митри, яка зберігається в монастирі о. францисканців у Кракові.

К.Ч.: - Галицька парафія організувала дієцезіальний мистецький конкурс для дітей про життя цього блаженного. Ви також можете провести свята зі святими та послухати повчання. Чим може їх зацікавити монах - францисканець XIV-XV століть?

о. Я.В.: Групи, які приїздили до Галича, з цікавістю слухали про бл. Якова та наших галицько-львівських святих і блаженних. Цікаво, що групи галицьких дітей з цікавістю слухали про Якова. І групи, які приїхали до Галича на відпочинок, мали змогу дізнатися більше, ніж під час короткого візиту до церкви.

Коронавірус, звичайно, зупинив наплив груп, але я не можу сказати, що минулого року тут нікого не було. Це точно не були групи з-за кордону, але вони були з України. І це мене тішить.

Багато людей, які вже побували в Галичі, часто просять про Святу Службу через заступництво блаж. Якова.

Це має виходити з потреби серця. Ніщо не заважає здійснити паломництво до Галича невеликою групою чи навіть індивідуально.

К.Ч.: - Просимо надати інформацію для паломників.

о. Я.В.: Блаженний Яків був великим шанувальником Богоматері. Запрошуючи до Блаженного Якова до Галича, запрошуємо до Більшівців, до санктуарію Матері Божої. Ви також можете залишитися на ніч у реколекційному домі отців францисканців.

Блаженний Яків Стрепа (1340 – 1409) був монахом - францисканцем, який проводив місіонерську діяльність у Червоній Русі після того, як Казимир Великий включив її до складу Королівства Польського. У 1385 – 88 роках був гвардіаном францисканського монастиря Святого Хреста у Львові. У червні 1391 р. став архієпископом Галицьким. Він був близьким сподвижником і порадником св. Ядвіги Анжуйської та Владислава Ягайла.

Львів’яни вважали, що архієпископ беатифікований у 1790 році, врятував місто в тому числі в XVI столітті від пожежі й татарської навали. У 1619 році його труну знайшли випадково. Після беатифікації мощі францисканця були перенесені до Латинської катедри у Львові. Після Другої світової війни їх вивезли до Любачева, щоб у 2009 році повернути до Львова. У 1909 р. бл. Якова визнано покровителем Львівської архиєпархії. Він також є покровителем Замойсько-Любачівської дієцезії та співкатедри в Любачеві, а з 1910 року - співпокровителем (разом зі св. Антонієм Падуйським) Краківської францисканської провінції (OFMConv).

Розмовляв Костянтин Чавага, kuriergalicyjski com


Переглядів: 35 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024