Неділя, 26.05.2024, 02:33:30

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2020 » Травень » 23 » Ретро-новина: аптечний капітал
21:48:24
Ретро-новина: аптечний капітал

Наприкінці ХІХ століття галицький фармацевт мав бути досить заможною людиною, щоб відкрити власну аптеку. Якщо в середині ХІХ ст. аптеку можна було відкрити, маючи 12-15 тис. злотих ринських, то станом на 1894 рік «аптечний капітал» складав 60-70 тис. для невеликого міста.

Щоб відкрити аптеку у Львові чи Кракові, аптекар мусив мати ще більшу суму – близько 80 тис.

Ціни у галицьких аптеках були доволі високими, бо власники прагнули чимскоріш «відбити» вкладені гроші. Тодішні аптекарі заробляли близько 8-10 тис. злотих ринських у рік чистими, що на ті часи було більш ніж пристойним заробітком. Для порівняння: шкільний учитель заробляв близько однієї тисячі злотих ринських у рік.

Тих фармацевтів, яким удалося відкрити власний заклад, вважали везунчиками, хоч аптек у Галичині гостро не вистачало. Наприкінці ХІХ ст. на цілу Галичину нараховувалося приблизно двісті аптек при кількості населення близько шести мільйонів чоловік. Більшість фармацевтів наймалася на роботу у вже існуючі заклади, працюючи по 16 годин у день за досить скромну платню. Таким чином, аптекарський бізнес у тогочасній Галичині все більше перетворювався на монополію кількох десятків аптекарів.

Однією з причин такої ситуації називали високу вартість участі у конкурсах на відкриття аптек, які оголошували державні чиновники. У пресі все частіше лунали заклики змінити цю ситуацію, щоб галицьке аптекарство могло розвиватися.

Що стосується Станиславова, то тут було кілька щасливчиків, які спромоглися стати власниками аптек у кінці ХІХ ст. Це Ян Мацура, власник аптеки «Під срібним орлом» на вул. Карпінського (тепер початок вул. Галицької), Альбін Амірович, який відкрив аптеку «Під Божим провидінням» у 1877 році, та Адольф Байль, який з 1875 року був власником аптеки на площі Ринок. Очевидно, ці панове були дуже небідними людьми. 

Газета «Кур’єр львівський» від 27 липня 1894 року

Олена БУЧИК


Переглядів: 225 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024