Цукерня Яна Новорольського і Владислава Кровіцького, заснована у 1900 році, довший час була своєрідною візитною карткою кондитерської промисловості Станиславова. Однак у 1910 році Ян Новорольський виїхав до Кракова, тож у закладу залишився тільки один власник – Владислав Кровіцький.

Він був дуже шанованою людиною в місті, обирався депутатом міської ради, довший час був заступником голови Конгрегації польських купців. Мало хто знає, що повне ім’я кондитера звучить так: Владислав Новіна Кровіцький.

Родина Кровіцьких  мала шляхетське коріння і належала до шляхетського герба Новіна, відомого ще з 1293 року. В липні 1938 року у віці 66 років Кровіцький помер, що викликало великий жаль у численних друзів кондитера і прихильників його закладу.

«В похороні цього гідного громадянина взяли участь численні міщани Станиславова, головним чином промисловці та його колеги по цеху і Ремісничій палаті, – зазначала преса. – Від імені міщанства жалобну промову виголосив Миколай Крамарчик, радник Ремісничої палати, підкресливши творчий талант і підприємливість покійного, а також його жертовність у стосунку до місцевого суспільства».

Зазначалося також, що життєвий шлях Кровіцького був непростим, і йому доводилося важко працювати, щоб врешті-решт доробитися до власної фабрики та двох кам’яниць. В останні роки життя справжньою трагедією для Кровіцького стала втрата майже всіх його заощаджень через підступні махінації лихварів.

Пан Крамарчик також висловлював щирі співчуття родині померлого і відзначав, що Владислав Кровіцькийбув добрим колегою та порядним промисловцем.

Газета «Ремісничий огляд» від 17 липня 1938 року

Олена БУЧИК