Наприкінці XIX — поч. XX ст. почалося пробудження національної свідомості українського народу. Вже тоді відчувалася потреба в організації освіти для українських дітей. Розв’язання цієї проблеми в Галичині взяло на себе Українське педагогічне товариство «Рідна Школа». «Рідна Школа» — громадське товариство, що бере початки від 1881 р., коли у Львові було засновано Руське товариство педагогічне (у 1912 р. воно змінило назву на Українське педагогічне товариство (УПТ), а у 1926 р. — на Українське педагогічне товариство — Товариство «Рідна Школа»). Засновниками товариства були українські педагоги Анатоль Вахнянин, Омелян Ороновський, Омелян Партицький, Омелян Савицький, Роман Заклинський та інші українські громадські діячі. Основною місією товариства було збереження української школи за умов панування іноземних держав, виховання молодого покоління в любові до України та надання високоякісних знань для учнів. Разом із «Просвітою» та іншими громадськими організаціями товариство стало на шлях національного і духовного визволення українців Галичини. Активна робота над організацією «Рідної Школи» в Станиславові розпочалась 1912 року. Саме тоді професор Гнат Павлюх (1879—1972) створив у місті приватну народну школу ім. Маркіяна Шашкевича, т. зв. «шашкевичівку». Школа не мала свого приміщення і часто уроки проводили в різних будинках міста. В 20-х роках було розпочато клопітку роботу — будівництво у Станиславові власного приміщення для навчання. Перші кошти для цього надав інж. іван Мирон — голова товариства «Сокіл» в Станиславові. Значну підтримку в розбудові цієї школи надала і громадськість міста, яка охоче вкладала в це значні кошти. У 1925—1926 роках «Рідну Школу» (далі — «РШ») в Станиславові вже відвідувало 195 учнів. Число школярів з кожним роком зростало. При навчальному закладі було створено кооперативу, що її вели учні. Окремо існувала в Станиславові приватна дівоча гімназія «РШ», яка мала 7 класів із 178 учнями. Для дівчат гімназії діяла бурса «РШ» в окремому приміщенні. Були при «РШ» фахово-доповнювальна і ремісничо-промислова школи, що діяли під керівництвом Осипа Копаницького. В них безплатно навчали 17 учителів. Кружок «РШ» ім. М. Шашкевича діяв на весь Станиславівський повіт. Наприклад, у Чернієві існував кружок «РШ» ім. І. Франка із 36 членами під проводом Йосифа Жолинського, в Ямниці — кружок «РШ» із 195 членами під проводом пароха о. Юстина Гірняка. із 30-х років розпочалась практика об’єднання місцевих кружків «РШ» в Повітові союзні кружки, які й координували їхню діяльність. Вже в середині 30-х років значно збільшилось членство у цих кружках: Княгинин—Колонія — 113 членів, Підпечари — 123, Ямниця — 134, Угорники — 94, Старий Лисець — 87, Рибне — 104. Усіх членів 49 кружків Станиславівського повіту, які звітували про свою роботу, було в 1937—1938 рр. 3 116. Робота кружків розгорталася головним чином у таких напрямах, як матеріальне забезпечення шкіл «РШ» в Станиславові, збирання пожертв на «Рідну Школу», організація і ведення дитячих садків тощо. Деякі кружки виявляли ініціативу в поглибленні виховної праці. У Чернієві та Підпечарах активізували питання створення батьківських гуртків. Кружок у Ст. Лисці започаткував акцію допомоги вбогій шкільній молоді грішми, шкільними оплатами, стипендіями, одягом, книжками тощо. Сілець, Ямниця та Майдан організували невеликі бібліотеки для дітей і молоді. Постійно проводились збори, поїздки для популяризації «Рідної Школи» в краю, найбільш творчій молоді допомагали реалізуватися тощо. Не залишалися поза увагою і дошкільнята, яких з 1891 р. виховували у «захоронках» та дитячих садках товариства. Літні канікули діти проводили у вакаційних оселях, де відпочивали і здобували знання. На початок 30-х років на терені всього Станиславівського воєводства діяли 183 дитячі садки із 7 345 дітьми. Однак з приходом перших совітів у вересні 1939-го працю «Рідної Школи» було згорнуто. Андрій СМІЖАК | 
