Хоч Станиславів початку ХХ ст. був невеликим провінційним містом, тутешня поліція доволі часто нападала на сліди російських шпигунів. У вересні 1910 р. сценою для «шпигунських пристрастей» став міський вокзал.

Патрульний поліцейський звернув увагу на подорожнього, якому було майже 40 років. Щось у його поведінці насторожило стража порядку. Він пішов за ним слідом аж до готелю й там попросив підозрілого типа пред’явити посвідчення особи. Подорожній дуже налякався й розгубився, тож його провели до відділка. Як згодом було встановлено, підозрілого гостя звали Ян Експозито, він був італійцем і проживав в Одесі. Він володів чотирма мовами і був одним з найвідоміших російських шпигунів у Галичині. Своїм промислом він займався вже багато років і досі нікому не вдавалося його викрити. Розслідуючи цю справу, поліція встановила, що італієць був працівником військового департаменту російського міністерства зовнішніх справ. Він також належав до відомого в ті часи таємного товариства «Охорона», що знаходилось у Варшаві й об’єднувало професійних розвідників Російської імперії. Довший час Експозито (поліція підозрювала, що і це ім’я було фальшивим) перебував у Львові. Щоб приспати підозри тамтешньої поліції і завоювати її лояльність, він допоміг їй викрити банду фальшивомонетників, до якої в основному належали російські емігранти. Цьому відомому шпигунові вдалося пробратися навіть у військові кола Галичини. Він перевдягався у мундир австрійського офіцера й добував багато цінних даних. Невідомо, скільки б ще тривала кар’єра цього таємного агента, якби не пильність рядового станиславівського поліцейського.

Підготувала Олена БУЧИК