Субота, 18.05.2024, 21:00:56

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2015 » Травень » 8 » Слідами старого Станиславова. Пляц Тринітарський
08:38:56
Слідами старого Станиславова. Пляц Тринітарський

Всередині ХІХ століття у Станиславові було 24 вулиці і п’ять площ. Найдавнішою була площа Ринок, після неї йшов пляц Тринітарський. Він утворився на початку 1680-х, коли з північно-східного боку добудували замок-палац Потоцьких.
Територія перед ним не забудовувалась – аби противник не міг приховано наблизитись до замку та заховатись від обстрілу.
Назва закріпилась за площею після того, як поруч звели дерев’яний монастир тринітарів. Так у народі називали римо-католицький орден Святої Трійці, ченці якого збирали пожертви для викупу з неволі полонених християн. Девіз ордену: «Слава тобі, Трійця, а полоненим – свобода!». У Станиславів братів запросив Андрій Потоцький у 1690 році. Тоді тривала війна з турками, нерідкі були татарські набіги, отже роботи тринітарям вистачало.
5 липня 1732 року освятили кам’яний монастир і костел Петра і Павла. Його появу пов’язують з легендарною подією. Нібито полковнику коронних військ Павлові Нітославському наснився ангел, який передав Боже повеління спорудити монастир власним коштом. На старій поштівці праворуч видно частину монастирського корпусу – тепер вулиця Старозамкова, 2.
Коли Галичину зайняли австрійці, вони позакривали багато монастирів. Станиславівські тринітарі теж потрапили «під скорочення». Від 1786 року у колишньому кляшторі містився окружний суд (другий поверх) та тюрма (перший поверх). Серед в’язнів виділимо Мауріція Гославського (1802-1832) – відомого польського поета, учасника антиросійського повстання, який тут помер від тифу.
Костелу пощастило менше – він поступово руйнувався і після кількох пожеж його розібрали у 1830 році. Храм примикав до правого крила монастиря і нині ніщо не нагадує про його існування.
Тюрма «з’їхала» до «Діброви» у 1883 році, суд перебрався на вулицю Білінського (Сахарова) у 1911-му. Звільнене приміщення хотіли знести і збудувати Другу польську гімназію. Встигли завалити крило, що тягнулося вглиб кварталу, далі почалась Перша світова…
За Польщі там були різні громадські установи, редакція газети «Ziemia stanislawowska», проводились торги і аукціони, а в радянські часи працювало обласне управління торгівлі. Сьогодні там офіси кількох приватних підприємств, редакція газети «Рідна земля» та кафе «Пиріжкова хата».
А як склалася доля площі? Вона відігравала роль тутешньої площі Бастилії. Недаремно у часи ЗУНР пляц носив горду назву Свободи. Втім поляки повернули «тринітарське» ім’я.
Під час революційних подій 1848 року солдати вбили тут гімназиста Стефана Гошовського. 26 липня 1903-го поліція розігнала мітинг робітників, які вимагали загального виборчого права. Під час виборів до міської Каси хворих 28 жовт­ня того ж року під стінами тодішнього суду зібрався натовп. Люди вимагали звільнити студента Закревського, який вдарив директора Каси. У вікна будинку полетіло каміння. Поліція відкрила вогонь. Загинув 17-річний кушнірський челядник Яків Брюкнер.
Однак на австрійській поштівці бачимо не мітинг, а базар. У середині 1930-х гендлярів значно побільшало, оскільки сюди цілковито перенесли торгівлю з Ринку. Тоді ж побудували кілька допоміжних споруд, зокрема круглий павільйон, що є й нині.
Торговельні традиції збереглись і за совітів, які влаштували тут колгоспний ринок. Тринітарську площу понизили до рангу вулиці Старозамкової. Торгували до 1989 року, коли збудували критий ринок на Дністровській.
Нині тут речовий ринок «Траян» – от не окраса середмістя. Забудовники давно мріють спорудити там черговий торговий центр. А ще є цікавий проект створити інтерактивний музей Станиславівських фортифікацій. І це було б круто.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 425 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024