Середа, 22.05.2024, 03:11:09

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Вересень » 8 » Слідами старого Станиславова. Школа Клементини Гофман
19:22:03
Слідами старого Станиславова. Школа Клементини Гофман

Ми вже згадували цю школу в оглядовій статті про вулицю Шопена. Втім, у колекції Олега Гречаника виявилась рідкісна поштівка, де будівля представлена крупним планом. Тож маємо нагоду детальніше познайомитися з історією школи.

Хто така Клементина Гофман? Народилась у 1798 році в родині польського поета Ігнація Танського, змалку відчула тягу до письменництва. Була засновницею першого польського дитячого журналу – «Розваги для дітей». Написала кілька книг для підлітків, вважається найкращою польською письменницею першої половини ХІХ століття. Після придушення антиросійського повстання переїхала з чоловіком до Німеччини, потім до Франції, де її називали «матір’ю польської еміграції». Померла біля Парижа у 1845 році.

Наприкінці ХІХ століття у Станиславові не було жодної жіночої гімназії – лише дві початкові школи: імені королев Ядвіги та Софії. Обидві були переповнені…

Школу імені Клементини Гофман заснували в 1898-му. У проекті міського бюджету на наступний рік для її утримання виділялось 12 000злотих. Школа була чотирикласна, містилась у приватній кам’яниці Пайтцера на вулиці Галицькій, 13 (нині її вже нема), щорічна оренда обходилась місту у чотири тисячі монет. Приміщення не відповідало санітарним нормам, одного разу школу навіть закрили через спалах скарлатини.

У травні 1903-го магістрат провів конкурс на спорудження нового шкільного будинку. Його виграв підприємець Давид Лібесман, який мусив вписатись у кошторис 94 тисячі злотих. Будували на початку вулиці Шопена, «на ґрунтах спадкоємців покійного пана Федоровського». Освячення нової школи відбулось 22 жовтня 1904 року в присутності латинського і греко-католицького духовенства.

Шкільний будинок зведений у стилі псевдо­класицизму, мав два поверхи та просторий напівпідвал. У плані Г-подібний, із коридорним плануванням. Фасад симетричний, з трьома неглибокими ризалітами, над центральним розташовувався аттик, із пов­ною назвою закладу.

Перед початком навчального року через пресу батьків повідомили, які вулиці приписані до школи. Географія досить широка – від теперішніх Тичини та Галицької, до Франка й Гаркуші. Спочатку директоркою закладу була пані Теодора Фіалковська, але у 1905-му вона залишила роботу через поганий стан здоров’я. Її наступницею стала Емілія Дандовна.

Тоді у школі навчалося 696 дівчаток. Їхню національність легко визначити за віросповіданням: іудейок 480, римо-католичок 181, греко-католичок 35. Цікаво, що стосунки між українками та полячками були далеко не ідеальними. Краєзнавець Олена Бучик відшукала в газеті «Кур’єр Станиславівський» за 1912 рік згадку про один прикрий випадок, що є досить інформативним. У школі тоді вчилася дівчина Азаркевичовна, яка належала до греко-католицької церкві. Якось вона взяла участь в урочистій ході поляків з нагоди Дня конституції 3 травня. Її колежанка Слюсарчук донесла про це катехиту отцю Михайлу Ірці. Той розлютився та накричав на перелякану дівчину:

«Що ти собі думаєш? Ідеш з ляхами і співаєш «Єщо польська не згінєла! Я посаджу тебе у карцер на чотири години!».

Хоча невдовзі з’явилось спростування: мовляв, священик дійсно погрожував дівчині карцером, але не через участь у польському поході, а за неявку на службу Божу. Тоді з 48 учениць класу прийшли аж… чотири.

Під час Першої світової у будинку розміщувався військовий шпиталь. Після війни поляки підняли статус школи, зробивши її семикласною. За німців тут була біржа праці, за совітів – військова кафедра нафти і газу, тепер – один із факультетів того ж університету. Будівля чудово збереглася, тож цілком можливо, що якщо розчистити аттик, проступить старий польський напис.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 408 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024