Ми вже згадували цю школу в оглядовій статті про вулицю Шопена. Втім, у колекції Олега Гречаника виявилась рідкісна поштівка, де будівля представлена крупним планом. Тож маємо нагоду детальніше познайомитися з історією школи.

Хто така Клементина Гофман? Народилась у 1798 році в родині польського поета Ігнація Танського, змалку відчула тягу до письменництва. Була засновницею першого польського дитячого журналу – «Розваги для дітей». Написала кілька книг для підлітків, вважається найкращою польською письменницею першої половини ХІХ століття. Після придушення анти ... Читати далі »

Щонайменш раз у житті батьки франківських дітей постають перед вибором – а в яку школу віддати своє чадо? Нині обирати є з чого. Хтось обирає школу поруч із домом, хтось – за престижем чи спеціалізацією. А ось у ХІХ столітті тутешні батьки із цим не заморочувались – гімназія у Станиславові була одна.

Спочатку була латина

У тодішній Австрії н ... Читати далі »

Ця історія – від Олега Марцінковського, а йому розповів батько, який за часів СРСР працював голов­ним конструктором ВО «Карпатпресмаш». До складу об’єднання тоді входило п’ять заводів, підпорядковувалось воно напряму Москві, а одним із головних замовників було Міноборони. Військові різних рангів регулярно приїздили до Франківська, і хтось із великими погонами розкрив головному конструктору своєрідну таємницю.

У ті часи у Львові дислокувався штаб Прикарпатського військового округу, територія якого займала 10 областей. Військ там не бракувало: 12 ... Читати далі »

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1906-1907 років.

1906 Під залізничним переїздом на Вовчинецькій дорозі спорудили перший у місті тунель, який використовується до цього часу.

1906 На вулиці Собеського (Січових Стрільців, 25 і 27 — редакція газети «Гал ... Читати далі »

Калуш – унікальне місто Західної України (Галичини), яке поєднало культурні надбання, промисловість й архітектуру різних історичних епох. Неповторну історію «соляного міста», поетапність його розбудови можна вивчати з оригінальних старих планів і карт, де й зазначені окремі топоніми – назви мікрорайонів, урочищ, полів. На топоніми околиць Калуша вперше звернув увагу український вчений Володимир Навроцький у книзі «Місто Калуш з вигляду топографічного та історичного» (Львів, 1884 р.).

Давні назви місцевостей Калуша зафіксовані в королівських лю ... Читати далі »