Четвер, 30.05.2024, 05:26:51

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Вересень » 15 » Слідами старого Станиславова. Школа Маркіяна Шашкевича
18:13:05
Слідами старого Станиславова. Школа Маркіяна Шашкевича

Основне правило нашої рубрики – першою ілюстрацією має бути стара поштівка. Мальована, розфарбована, фотографічна – не має значення. Ця ж більше нагадує фото, але, по-перше, має позаду адресну сітку, по-друге – у колекції Олега Гречаника є кілька таких карток. Отже, це фотопоштівка.

На ній – недобудована народна школа імені Маркіяна Шашкевича. Її історія почалась ще до Першої світової.

У 1905 році, після відкриття української гімназії, у Станиславові склалася парадоксальна ситуація. До гімназії брали після закінчення чотирикласної початкової школи, але жодної української школи не було – лише польські. Втім, у Станиславові діяло товариство «Рідна школа». У 1911 році її комітет вирішив створити приватну народну школу імені Маркіяна Шашкевича. Цікаво, що з Руської трійці він був найменше пов’язаний з містом – на відміну від Івана Вагилевича, який тут вчився, чи Якова Головацького, що відвідав Станиславів і залишив його опис. Головним критерієм вибору назви став столітній ювілей Шашкевича, що відзначали того року.

У травні 1912-го в газеті «Станіславівські вісті» надрукували анонс навчального закладу, що мав відкритися 1 вересня:

«Школа ім. М. Шашкевича, 4-класна, буде міститись в домі «Сокола» – вул. 3 Мая, 18. Призначення – готувати хлопців до вступу в гімназію. Школа приватна, але безплатна. В 1912 організовуються перший і третій клас. 3-й для тих, хто закінчив 2-класну школу в селі».

Будинок спортивного товариства «Сокіл» – це теперішнє приміщення «Просвіти» на Грушевського. Від 1917 року починаються шкільні мандри. Спершу заклад перебрався до української гімназії, а за ЗУНР «віджав» польську школу імені Чацького на Шевченка, 32. Тоді ж школа стала державною. Коли поляки захопили Галичину, «шашкевичів» знову виперли до української гімназії, а з 1922-го школа опинилася там, звідки починала вояж – у «Соколі».

Українська громада вирішила допомогти школі отримати власне приміщення. Протягом року свідомі підприємці сплачували один відсоток від доходів на її користь. В березні 1923 року на зборах «Соколу» вирішили подарувати навчальному закладу частину своєї ділянки у дворі, розмірами 30 х 28,6 м. У травні, за планами архітектора Станіслава Бернарда, почали будову. У 1924 році школа, яку розширили до семикласної, прийняла нових учнів. Це був невеличкий скромний двоповерховий будинок.

За Польщі тут вчилися не лише хлопці, але й дівчата. Директором тоді був Дмитро Макогон – «строгий і вимагаючий професор, який любив порядок». Його донька Дарія пізніше стане відомою письменницею Іриною Вільде, а син Борис, який теж тут навчався, вступить до лав дивізії СС «Галичина».

Цікаві спогади залишив колишній випуск­ник Орест Городиський:

«У вересні 1924 року розпочав я науку в народній школі імені Маркіяна Шашкевича, яка містилась при вулиці 3-го Мая, в подвір’ї за будинком «Соколу». Школа ще не була як слід викінчена, і мені здається, що було всього п’ять кімнат до навчання. Додатково школа користала з одної кімнати в будинку «Сокола». Подвір’я мали ми велике, тож було досить місця на бігання. Іншою забавою, дуже популярною, була гра у «феники». Двоє грачів вдаряло своїми монетами до муру, і коли монета знайшлась на віддалі малого й великого пальця долоні до другої монети, той вигравав. Ця гра була переслідувана управою школи».

У 1925-му тут було 195 учнів, чотири вчителя і три вчительки, одна з яких – пані Марія – була директорська дружина. Через постійний брак приміщень у 1935 році, за проектом архітектора Євгена Нагірного, зліва добудували новий двоповерховий об’єм, внаслідок чого споруда набула Т-подібної форми.

Сьогодні у цих стінах розташований другий корпус загальноосвітньої школи № 7.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 365 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024