На початку ХХ ст. різноманітні епідемії були не рідкістю в нашому місті.
Так, у 1904 році в Станиславові й околицях спалахнула епідемія черевного тифу. В місті виявили 143 хворих, з них 22 померли. Епідемію цієї недуги виявили також у 1909 році.
На думку станиславівських депутатів міської ради, причиною нового спалаху хвороби було зараження питної води. В деяких районах міста позакривали колодязі, коштом магістрату мешканцям доставляли воду з інших районів.
Місцева преса активно інформувала читачів про перебіг хвороби та її профілактику. Зазначалося, що черевний тиф більш розповсюджений у містах, ніж у селах через те, що в містах більше нагромадження людей.
Щоб уберегтися від зараження, рекомендувалося дотримуватися особистої гігієни, обов’язково кип’ятити воду і обмежити вживання їжі без термічної обробки.
В жовтні 1905 року в місті було багато хворих на скарлатину, через що на два тижні припинили навчання у всіх навчальних закладах міста.
Преса друкували список будинків, де було виявлено хворих на скарлатину.
У вересні 1908 року у кількох країнах Європи почалася епідемія холери. З метою профілактики весь Станиславів заклеїли плакатами, що повідомляли про небезпеку поширення недуги, хоч у місті тоді не виявили жодного хворого на холеру.
Перехожим також роздавали друковані інструкції про те, як уберегтися від зараження. На засіданні міської санітарної комісії ухвалили виділити вози, які забирали би сміття з-під будинків і з вулиць, і ці вози мали бути щільно прикриті.
Виділили також транспорт для перевезення хворих у разі виникнення епідемії. Всі туалети в місті очищалися за допомогою вапняних розчинів.
У всьому місті заборонили продаж харчових продуктів з відкритих яток, якщо ці продукти не були упаковані. Контроль над епідемічної ситуацією мали здійснювати головний санітарний лікар Станіслав Кубішталь і заступник бургомістра Кароль Фідлер.
Завдяки швидким та злагодженим діям спалаху хвороби в Станиславові тоді вдалося уникнути.
Газета «Кур’єр станиславівський» від 28 жовтня 1904 р., 25 жовтня 1905 р. і 20 вересня 1908 р.
Підготувала Олена БУЧИК | 
