Що таке флешмоб? Словники пояснюють, що це заздалегідь спланована масова акція, під час якої велика група людей виконує певні дії. Колись такого слова ніхто не знав, але флешмобів у старому Станиславові не бракувало.
Так, перші відомі флешмоби пройшли в місті ще у 1848 р. Тоді Європою прокотилася хвиля демократичних революцій, які знайшли своїх прихильників і в Станиславові. Ті, хто підтримував революційний рух, пов’язували собі білі банти або чіпляли їх на одяг. Замість звернення "пан" чи "пані" вони використовували "громадянин" чи "громадянка", щоб підкреслити ідеї рівності й братерства.
Газета "Австрійський оглядач" від 21 червня 1848 р. повідомила про ще одну оригінальну акцію, за допомогою якої мешканці міста виражали своє прагнення до демократичних змін і виступали проти закостенілих догм абсолютизму. Вони пов’язували собакам на шию чорно-жовті стрічки й прогулювалися з тваринами центральними вулицями міста. Чорний і жовтий – це були державні кольори Австрійської імперії.
Ще один флешмоб пройшов у нашому місті в 1861 р. Про нього ми дізнаємося зі спогадів бургомістра Іґнація Камінського. Свідомі поляки, в яких пробудилися патріотичні почуття, вдягали старовинний національний одяг – квадратні шапки-рогативки, жупани, шовкові пояси і польські чоботи. Цей рух дуже схвилював станиславівського старосту Остермана, і він наказав складати списки осіб у патріотичному одязі й доповідати йому. Камінський глузував зі старости, що всі злодюжки міста мусять йому висловлювати свою щиру вдячність, бо в інспектора поліції немає часу їх ловити, адже він мусить відслідковувати шапки, жупани й чоботи.
В грудні 1891 р. в Станиславові прогримів справжній "хлібний бунт", який викликав велике здивування преси по всій Австро-Угорський імперії. Жителі міста висловили бурхливий протест проти єврейських пекарів. По всіх вулицях ходили барабанщики й голосно закликали всіх не купувати хліб у єврейських пекарів, бо вони для випікання хліба начебто використовували воду, в якій перед тим милися. Про це в суді під присягою заявили два помічники пекарів і дві годувальниці, які бавили дітей у родинах власників пекарень. Люди вимагали провести ретельне розслідування й покарати пекарів за таке кричуще порушення правил гігієни. Навіть міська поліція приєдналася до протесту й попереджала людей на вулицях, щоб вони не купували хліб у єврейських пекарнях. Згодом усі заклади євреїв-пекарів у місті були зачинені аж до завершення спеціального розслідування.
Деякі масові акції старого міста були пов’язані з благодійністю. Так, на початку ХХ ст. дуже популярними були "дні квітів". Волонтери в такі дні ходили вулицями міста з кошиками квітів і вручали по одній квітці перехожим. Ті віддячували їм за такий несподіваний подарунок – хто дрібними монетами, а хто й більшими сумами. Всі зібрані кошти згодом спрямовувалися на потреби певної благодійної організації. Інколи замість квітів перехожим роздавали вишні чи фрукти.
На початку ХХ ст. в місті дуже популярними були дні квітів.
Поширеною була й акція проти похоронних вінків. Мешканців міста закликали не купувати їх на похорон і не нести до могил. Замість цього краще пожертвувати певну суму на церкву чи благодійним організаціям і попросити помолитися за душу покійного. Про ці пожертви згодом повідомлялося в спеціальній газетній рубриці.
Здавалося би, що поганого у новорічних листівках? Однак у 1911 р. в Станиславові їм оголосили справжній бойкот.
Як бачимо з повідомлення в газеті "Кур’єр станиславівський" від 24 грудня 1911 р., все більше мешканців міста вирішували не витрачати значні кошти на розсилання формальних новорічних привітань, які все одно не принесуть радості ні їхньому автору, ні адресату. Замість цього ту суму, яку планувалося витратити на новорічні листівки, вони жертвували на благочинні цілі – допомогу дітям-сиротам і бідним родинам, розвиток освіти в місті. До "бойкоту листівок" долучилося багато заможних і шанованих мешканців Станиславова. Так, родина Хованців, що володіла відомою друкарнею, пожертвувала 10 корон, Казимир Арматис, власник аптеки "Під ангелом", – 30 корон. Очевидно, найбільше на новорічні привітання витрачав знаменитий кондитер Владислав Кровіцький, адже він щедро віддав на благодійні цілі аж 60 корон.
Олена БУЧИК |
