Сучасний іванофранківець навряд чи замислюється, якими небезпечними бувають блискавки. А от на пожовклих сторінках давньої преси заголовок “смерть від блискавки” повторюється зі страхітливою регулярністю. Сто років тому це грізне явище приносило немало лиха й ставало причиною багатьох випадків.
В червні 1910 р. малий хлопчина-пастушок пас корову в селі Драгомирчани під Станиславовом. Раптово налетіла гроза, сховатися було ніде. В небі засяяли блискавки й перестрашений пастушок заліз… під корову. І треба ж було такому статися, що блискавка вдарила саме в бідолашну тварину. Корова загинула, але хлопчик залишився живим і неушкодженим.
В липні 1907 р. у трагічному випадку теж фігурувала тварина. Проте зовсім не вона стала причиною трагедії, а звичайна людська жадібність і легковажність. Селянин Юзеф Княгиницький, що мешкав під Станиславовом, біг по полю з рушницею, щоб застрелити зайця. Почалася гроза, але азартний мисливець продовжував переслідувати свою здобич. В результаті його вбила блискавка й осиротілими залишилися дружина і четверо дітей. Невже заєць вартував того, щоб віддавати через нього життя?
Жахливий випадок стався у червні 1902 р. в Книягинин-Колонії (район, окреслений сучасними вулицями Бандери, Височана, Шухевичів та Незалежності).
Молода дружина колійового працівника, 27-річна Анна Рубін, несла чоловікові обід. Коли вона поверталася додому й уже знаходилася на дорозі, що вела до мосту, почався сильний дощ. Жінка чимдуж побігла, аж тут просто в неї вдарила блискавка. Бідолашна пані Рубін загинула на місці. Позаду неї йшли ще дві жінки, які підбігли до жертви випадку й намагалися їй якось допомогти, але все було марно. Блискавка була такою сильною, що понівечила тіло жінки й спалила на ній сукню. На землі, де стояла убита, утворилась яма розміром 25 квадратних сантиметрів. Особливої трагічності цій історії додає той факт, що пані Рубін була вагітна і через два місяці повинна була стати матір’ю. Про цю трагедію повідомила газета «Кур’єр станиславівський» від 8 червня 1902 р.
В серпні 1905 р. блискавка не пожаліла навіть церкву. В Опришівцях під Станиславовом розгулялася сильна гроза, і блискавка вдарила просто в храм. Церква згоріла дощенту.
В червні 1912 р. через блискавку згоріла корчма на вулиці Казимирівській (тепер вул. Мазепи). В той час у приміщенні нікого не було, тому постраждав лише будинок. Блискавка також зачепила патрульного поліцейського, який проходив мимо будівлі, але він залишився живий.
На щастя, не всі будівлі міста були беззахисними проти небесного вогню. Так, у липні 1900 р. в Станиславові й околицях шаленіла сильна буря. Блискавка вдарила у будівлю міської бійні (предок сучасного м’ясокомбінату), але будинок був оснащений громовідводом, тож ніякого лиха не сталося. В червні 1905 р. блискавка облюбувала комин міської газовні, але теж не нанесла будівлі шкоди.
В 1909 р. грізна небесна гостя завітала до Станиславова … в січні, при одинадцятиградусному морозі. Це незвичне явище викликало велику зацікавленість у жителів міста.
«Кур’єр станиславівський» у 1912 р. надрукував розлогу статтю, як рятуватися від блискавок. Газета наголошувала, що не можна ховатися під деревами, особливо небезпечними є дуби, липи і сосни. Не можна також ставати біля статуй чи каплиць і наближатися до рік або ставків. Краще не бігти, бо це спричиняє сильних рух повітря й притягує до людини блискавки. Мабуть, ці прості правила варто запам’ятати й нашим сучасникам, особливо тим, хто полюбляє відпочивати на природі.
Олена БУЧИК |
