Як бачимо з оголошення в газеті "Кур’єр станиславівський" від 22 серпня 1909 р., було сім забігів з перешкодами на відстані від 3200 до 6000 м, у кожному стартувало від 8 до 10 учасників. Нагороди вручали вищі офіцерські чини.

Четвертий забіг називався "мисливським" і починався від села Опришівці, решта проходили на луках поблизу міського парку. На жаль, під час третього забігу стався нещасний випадок, один з учасників упав з коня, на нього наїхав інший вершник і сильно його травмував.

Нещасні випадки під час перегонів траплялися й раніше. Так, у червні 1907 р. під час змагань сталося аж два інциденти. Один з офіцерів упав з коня, але не отримав суттєвих травм. Гірше було з другим учасником – під час взяття перешкоди його кінь заплутався у живоплоті. Тварина впала, усією своєю вагою притиснула вершника, тож він з важкими пошкодженнями потрапив до військового шпиталю.

З розвитком велосипедного руху все більшої популярності набували перегони на роверах. В 1900 р. велосипеди в місті ще вважалися екзотикою, тож не дивно, що велосипедистів, неначе якесь диво, демонстрували під час свят. В липні того року місцеве товариство народної освіти спільно з музичним товариством імені Монюшка організувало в міському парку святковий вечір. В програмі були виступи хору, сценки з акторами в китайських костюмах, гра в фанти і… три велосипедисти, які демонстрували своє мистецтво швидкої їзди на ровері.

В 1910 р. велосипеди вже були більш поширені, тож у серпні того року нарешті відбулися повноцінні велосипедні перегони. Вони проходили на дистанції Надвірна – Станиславів (близько 40 км) В них міг брати участь кожен, незважаючи на вік і марку велосипеда. Проводився також командний заїзд, у якому змагалися команди по чотири учасники. Переможців нагороджували медалями, для участі в перегонах окремий учасник мав сплатити одну корону, а член команди – 50 галерів.

А як же автомобілі? У вересні 1906 р. австрійська "Загальна автомобільна газета" надрукувала цікаву статтю про автомобільний рух у Галичині. В ній ішлося про те, що в Галичині багато гарних місцевостей для автомобільних подорожей, але мало доріг, по яких міг би проїхати автомобіль. Крім того, галичани… боялися автомобілів. "У Галичині досить багато людей, які цілком можуть собі дозволити придбати автомобіль, – зазначав автор статті. – Але вони не мають довір’я до автомобільного транспорту через брак відповідного досвіду, а деякі з них узагалі ніколи не бачили автомобіля. Вони розглядають його як щось небезпечне і примхливе. Окремі з них думають так: я би придбав автомобіль, але спочатку хочу подивитися, як на ньому їздять інші".

Незважаючи на таку автомобільну фобію, в 1911 р. відбувся автомобільний заїзд, можливо, перший в Галичині. Учасники стартували у Львові, проїжджали через Стрий, Журавно, Яремче, Галич, Станиславів і фінішували аж в Угорщині.

Впродовж наступних десятиріч автомобільний спорт набув ще більшого поширення. 1-6 березня 1938 р. відбувся автомобільний заїзд Варшава – Станиславів – Закопане, в якому переміг легендарний польський автомобіліст Ян Ріппер (1903–1987) на автомобілі "Буґатті". Раніше він уже вигравав престижні європейські змагання, зокрема в Будапешті та австрійському курортному місті Земеринґу. В 1928 р. Ріппер брав участь у перегонах в Монте Карло. Як бачимо на фото, автомобіль увесь заляпаний грязюкою, переможець виглядає втомленим, але щасливим.

В сучасному Івано-Франківську теж є любителі автомобільного драйву. В місті діє автоклуб, який у минулі роки влаштовував перегони нічним містом.

Олена БУЧИК