У краєзнавчому музеї Калущини на Івано-Франківщині відбулася лекція, присвячена 215-й річниці з дня народин уродженця Підгірок Антіна Любича Могильницького — греко-католицького священника, поета-романтика і громадського діяча середини ХІХ століття.

Лекцію читала старша наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка Дарія Ониськів, яка схарактеризувала історичний контекст епохи діяльности нашого видатного земляка і його духовну спадщину, — йдеться на Фейсбук-сторінці краєзнавчого музею Калущини.

Антін Любич Могильницький народився у селі Підгірки, який із 1972 року входить до складу Калуша. Залишившись у два роки без батька, самотужки здобував освіту, за якою пішки здолав тисячі кілометрів аж до нинішнього Будапешту. Він став одним із тих діячів, які формували національну свідомість українців у Галичині. Був обраний депутатом до Галицького сейму, звідки делегований до Державної Ради (австрійського парламенту) у Відні, з трибуни якої послідовно відстоював інтереси українського населення в Галичині.

Лекторка акцентувала на тому, що Могильницький відстоював право народної мови на повноцінне існування в літературі, освіті й суспільстві загалом.

Ще за життя Антін Могильницький здобув визнання завдяки поемі «Скит Манявський» та баладі «Русин-вояк». Його творчість стала важливим етапом становлення української романтичної поезії в Галичині.

Високу оцінку діяльності письменника дав Іван Франко, зарахувавши його до «перших будителів руського духа в Галичині».

Під час лекції Дарія Ониськів презентувала присутнім мистецько-художній аналіз картин калуського художника Ігоря Головчака з фондів Музею-оселі родини Івана Франка, які експонуються тут у кутку, присвяченому Антіну Могильницькому.

Також лекторка представила увазі присутніх колекційний конверт, виданий з нагоди 215-ї річниці Калуським клубом колекціонерів і філателістів.

Своє слово про значення постаті Антіна Могильницького сказав підгорецький священник о. Михайло Бойчук.