П`ятниця, 24.05.2024, 19:31:48

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728
 
Архів новин
Головна » 2013 » Лютий » 22 » Таким запам`ятала Мирона Свідрука
14:45:11
Таким запам`ятала Мирона Свідрука
Спогади надвірнянки Стефанії Гринішак
Цими днями минає 61-а річниця (відповідно 18 і 22 лютого 1952 року) із дня загибелі справжніх українських патріотів надвір­нянців Мирона та Марти Свідруків, які своєю пов­станською боротьбою доказали любов і вірність Україні. Розпочинаємо публікувати спогади надвірнянки Стефанії Гринішак про Мирона Свідрука, які записав і запропонував до друку Євген Луців – голова районної організації Всеукраїнського історико-просвітницького товариства «Меморіал».
Із Мироном Свідруком мій чоловік змалку були близькими товаришами, оскільки жили не далеко один від одного. Тому обоє, десь у 1944-1945 роках, вирішили боротися за Україну і пішли в Чорний ліс до УПА. Проте через масовий наплив добровольців партизанське командування вирішило частину з них відпустити в резерв. І хлопці, трохи побувши там, повернулися в Надвірну.
Однак про їхні зв’язки з повстанцями стало відомо емгебистам. Одного разу вони пішли купатися на річку Бистрицю (під лісом вище Богородчанського моста). Та раптом звідкілясь з’явилися карателі й почали по них стріляти. Мирон був хуткіший і втік, а мого чоловіка поранили в ногу і він упав.
Коли він упав, емгебисти подумали, що убили його, тому погналися далі за Мироном. Про його поранення довідалися сусіди і принесли мого чоловіка додому. По допомогу звернулися до головного лікаря лікарні Анатолія Іванченка. Той послухав і прийшов обробити рану. Рана виявилась не дуже важкою і невдовзі він одужав.
Після цього випадку хлопці втратили зв’язок і довший час не зустрічалися. Мирон пішов у підпілля й опинився у Брошневі, а мій чоловік залишився вдома. У 1947 році ми з ним одружилися.
Уже починався 1950 рік. І ось одного вечора до нашої хати зайшла сестра Мирона Марія, яка жила на нашій вулиці (тепер Володимира Великого), і викликала мого чоловіка надвір. За деякий час він повернувся до хати, але нічого не каже. Я тоді його питаю: «А чого приходила Андрійовичка?». На що той відповів, що йому щось треба було з нею переговорити. Так я нічого й не довідалася. А виявилося, що Марія приходила просити у нас притулку для Мирона і чоловік, таємно від мене, погодився його надати у нас у хаті. Зранку я, нічого не знаючи, йшла на роботу в банк, де працювала касиром. А чоловік залишався вдома і кликав Мирона, який сидів у нас на стриху, спускатися до хати. Коли ж я поверталася, то він знову вилазив на стрих. Дивлюся, а мій чоловік став чогось такий добрий – став з роботи мене з готовою вечерею чекати. Так проходив час, а я й не здогадувалася, що з нами живе таємно ще одна людина.
Настав Святий вечір, я приходжу з роботи, а мій чоловік зустрічає мене і каже: «У нас буде сьогодні гість, то для тебе буде сюрприз». І тут до хати заходить чоловік (я ще тоді не знала, що то Мирон) і вітається. Мій каже: «Познайомся, це мій найкращий товариш, Мирон». Виявилося, що він у нас у хаті вже перебував тижнів зо два. Після знайомства ми вбрали ялинку і посідали до вечері. Мирон нам розповів, що жив у Брошневі і за ним постійно слідкували емгебисти. Одного разу він був на вокзалі, його вони там запримітили й арештували. Але коли вели, то Миронові вдалося вирватися і втекти від них. Після цього він вирішив повернутися в Надвірну. Прийшов до своєї сестри Марії і попросив її, щоб вона попросила у нас тимчасового притулку для нього. Мій чоловік, звичайно, не міг відмовити давньому товаришеві. Ось так ми і познайомилися.
(Далі буде)

Переглядів: 521 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024