8 лютого о 12 годині в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка відбудеться презентація книги «Релігія і Церква в історії української діаспори» (9-го тому десятитомного видання «Історія релігії в Україні»). Чекаємо всіх за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх).
Переглядів:
506
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
Інколи ми захоплено спостерігаємо за героями фільмів, які на машині часу потрапляють у далеке минуле. І нам теж хочеться дізнатися, як жили люди у давні часи, зокрема в нашому рідному місті. Поки машину часу не винайшли, звернімося до праць давніх літописців, які збереглися до наших днів. Особливо важливими є «Пам’ятки міста Станиславова», автором яких був давній краєзнавець Садок Баронч. У своїй книзі він наводить багато докладної статистичної інформації про життя міста у 1854 р. Що ж змінилося за півтора століття?
Літописець давнього Станиславова Садок Баронч народився 29 квітня 1814 р. у Станиславові в родині небагатого вірменина Григорія Баронча. Навчався у Станисла
...
Читати далі »
Переглядів:
672
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
Виповнились 150 років із дня народження о. Тимофія Бордуляка – греко-католицького священика, письменника, перекладача. Про його життя, літературну, священичу діяльність розповіла завідувач відділу краєзнавчої літератури ЦРБ Раїса Грушецька. Отець Т. Бордуляк народився 1863 р. у с. Бордуляки Бродівського району Львівської області. Закінчив Львівську духовну семінарію. Згодом зайнявся літературною працею. Писав сонети, поезії, оповідання. Його книги перевидавались 28 разів окремими виданнями. Отець знав 12 мов, перекладав світову класику. Його цінував Іван Франко. Зараз у селі, де народився священик, встановили йому пам`ятник. З онуком отця, його родиною був добре знайомий надвірнянець Адам Бунь. Пан Адам розповів про своє знайомство з колишнім інженером НГВУ, тепер – головою «Просвіти» у м. Дрогобич, онуком священика Тимофіє
...
Читати далі »
Переглядів:
579
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
До 70-ї річниці загибелі сотника Армії УНР Франца Яковича Бориса (16.07.1896-28.02.1943) Франц Борис народився у м. Станіславі в 1896 році. Служив у австро-угорській армії, брав участь у Першій світовій війні, перебував у російському полоні. Після вибуху революції в Росії повертається в Україну і в січні 1918-го вступає до Галицько-Буковинського куреня Українського Січового Стрілецтва, який згодом перейменовано на 1-ий курінь УСС, командантом якого став Євген Коновалець. У березні призначений командиром кінної розвідки 4-го полку січових стрільців. Після розформування полку німцями залишається у Києві. У грудні – уже командир кінного дивізіону січових стрільців, який згодом розгорнуто у кінний полк січових стрільців Армії УНР.
Переглядів:
656
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
Два роки триває робота навколо спорудження у Надвірній пам’ятника Борцям за волю України. На нині вона переступила у свою чергову фазу: повсякчас наголошують на тому, щоб активізувати зусилля як громади, так громадських, політичних організацій, підприємств та установ, підприємницьких і владних структур для досягнення цієї мети, та, на превеликий жаль, наяву все більше проступає тенденція до зволікання, затягування часу, відтермінування фіналу цього патріотичного задуму на пізніший час. До речі, в 2005 році уже схвалили один варіант пам’ятника Борцям за волю України, його макет, виконаний у картоні, можливо й понині перебуває у котромусь із владних кабінетів району. Не маю наміру ставити це у вину владі. Розумію, що через причину браку коштів проблематично осилити таке будівництво, тим більше вкластися в стислі терміни. Саме
...
Читати далі »
Переглядів:
677
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
В історії Галичини другої половини XIX — початку XX ст. відомими є троє осіб з прізвищем Устиянович: Микола, Корнило та Осип. Однак якщо про перших двох, до речі, батька і сина, є достатньо інформації, то про Осипа Устияновича біографічних відомостей дуже мало. А свого часу це був досить відомий політичний, можна навіть сказати революційний діяч. Проте навіть у радянські часи не було відхилено завісу над його іменем, хоч деякою мірою його діяльність підпадала під ідеологічні канони тієї влади. і все ж, гадаємо, людей такого рівня не варто викидати з минулого, яку б ідеологічну позицію вони не займали. Адже вони присвячували ідеї своє життя, а інколи навіть віддавали його за неї. Мусимо відзначити ще й той факт, що доля О. Устияновича була насамперед тісно пов’язана із Станиславовом. Тут у сім`ї службовця він наро
...
Читати далі »
Переглядів:
623
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
У багатьох галицьких родинах дбайливо зберігаються пожовтілі фото прадідів і прабабусь у національному вбранні. Їхній одяг суттєво відрізняється від того, що зараз носимо ми. То якою була мода 200 років тому?
Заповіт мецената У Львівській науковій бібліотеці ім. Стефаника є близько тисячі малюнків, які зображають мешканців Польщі, Литви та Західної України. Їх авторство приписували художнику Єжи Глоговському, але нещодавно з’ясувалося, що переважну більшість робіт виконав Каетан Кєлісінський. Серед численних типів селян і міщан є кілька акварелей з мешканцями Станиславівського циркулю (округу). Завдяки цьому ми можемо побачити, якою була тутешня мода у 1830-х роках. Але
...
Читати далі »
Переглядів:
708
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
|
Унікальні ікони, скульптури, картини, книги — скільки всього втратив Івано-Франківськ? А скільки ці культурно-мистецькі цінності могли пролити світла на таємниці історії, та як зріс би авторитет міста, області, якби їх можна було повернути? Звісно, завжди краще не губити. Натомість, тепер — хіба порахувати й подумати…
Великі злодійства починаються з малого Приводом до цього матеріалу стала історія з івано-франківським художником Ігорем Роп’яником. Сім років тому він відправив на всеукраїнську виставку «Мальовнича Україна» до Тернополя дві свої картини. Одна пройшла відбір та експонувалася, а інша — «Ранок у Карпатах» — відбору не пройшла, але й не повернулася до автора.
...
Читати далі »
Переглядів:
685
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
08.02.2013
| |
