Субота, 18.05.2024, 18:57:25

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Листопад » 12 » У далекому селі в Карпатах є столітній театр
16:07:11
У далекому селі в Карпатах є столітній театр
Коли дізналася, що у карпатській глибинці є старий театр, відразу й не повірила. І от ми у мальовничому Красноїллі Верховинського району, що розкинулося високо в горах.
І справді, у цьому віддаленому, здається, Богом забутому селі понад сто років тому відбулась перша вистава Гуцульського театру, який згодом з гастролями побував по всій Україні, у Польщі, Росії. Про це нам розповідають батько та син Сінітовичі – сільські актори з діда-прадіда. І запрошують у колишню хату-читальню зі справжньою театральною залою, костюмерною, декораціями і навіть музеєм, пише Вісник.

Акторами були безграмотні селяни
– Письменник Гнат Хоткевич після ув’язнення царським урядом емігрував з Харкова до Львова, – розповідає художній керівник театру Володимир Сінітович. – Одного разу, мандруючи Карпатами, він побачив у корчмі двох гуцулів. Чоловіки чемно розмовляли, а коли добряче випили, стали сперечатися, битися бартками-топірцями, знову миритися. Розгледівши у простих селянах вроджених акторів, Хоткевич раптом задумався: «А що, як гуцула та й показати всьому світу?». 1910 року відбулася перша вистава «Верховинці», яку Хоткевич з допомогою селянина Петра Шекерика-Доникового переклав на гуцульський діалект. Письменник сам виготовляв декорації, позичав гроші на організацію вистав. Акторами (їх налічувалося до сорока осіб) були прості гуцули, багато з них безграмотні. Тож щоб вони вивчили слова, Хоткевич їх читав вголос. Цікаво, що на головні ролі готував по дві людини. Селяни залишали господарку і мандрували з театром.
1911 року театр під час перших гастролей відвідав 61 місто Галичини та Польщі. Особливо тепло приймали гуцулів у Львові та Кракові, де їх супроводжував письменник Богдан Лепкий. А відомий драматург Лесь Курбас виконував одну з ролей. 1912 року театр запрошували виступати в Коломию, куди мав приїхати цісар Франц-Йосиф. «Якби поїздці не перешкодила велика повінь, то б мали гастролі у Відні, – припускає Володимир Сінітович, – бо цісарю подобалася гуцульська культура». 1913 року при фінансовій підтримці знаменитої акторки Марії Заньковецької театр виїхав до Харкова, де організували майстерню гуцульських виробів і гуцульські вечори, які проходили в Києві, Одесі, Миколаєві, Херсоні. А також у Москві – при імператорському етнографічному та археологічному товариствах і в домі багатого актора Давидова. Хоткевич домовився з відомим режисером Костянтином Станіславським про виступ гуцулів на сцені знаменитого московського театру МХАТ, і тому вирушили в Красноїлля збирати акторів. Але почалася Перша світова війна. Хоткевича й деяких гуцулів відправили на заслання в Курську губернію, звідки вони повернулися після революції, багато акторів поневірялися у царських в’язницях Сибіру, воювали на фронтах, були січовими стрільцями, деякі йшли на заробітки аж до Боснії. Тоді і припинив існування Гуцульський театр.

Грає роль, яку виконував ще прадід
Після заслання Хоткевич працював у Харкові (1938 року його розстріляли енкаведисти). Тому у Красноїллі вже без нього у двадцятих роках вдруге відродили театр, який діяв до 1939-го. У 50-х роках були спроби знову відновити виступи, але то були радянські часи.
І тільки 1987 року, з нагоди відзначення 110-річного ювілею з дня народження Гната Хоткевича та відкриття музею Гуцульського театру, нащадки колишніх акторів відродили театр під керівництвом подружжя Дідушків, Богдана Гулюка та багатьох інших. Виступали на різних сценах та фестивалях у Львові, Києві, Івано-Франківську, а 1993 року – перед представниками Міжнародної експедиції театральних діячів Західної Європи. Особливо схвально відгукувався про гуцульські вистави режисер Англійського королівського театру імені В.Шекспіра. Красноїлля не раз відвідувала дочка Хоткевича Галина з французького міста Гренобль, багато відомих акторів, політичних діячів.
– За столітню історію грали цілі сільські династії, – розповідає пан Володимир. – Наприклад, роль, яку виконував мій дід Михайло, тепер грає мій син Роман. Я теж зіграв майже всі дідові ролі. Найстаршим учасником нашого театру був 83-річний Василь Бельмега. Минулого року померла остання акторка, яка грала ще до війни, – 90-річна Олена Петріянчук. Тепер є 26 учасників, багато виїздить на заробітки, мають свої господарки, бо ж акторам зарплати не платять. Репетиції проводимо на свята після служби Божої.
Пан Володимир 19 років пропрацював у музеї безкоштовно, по крупинці зібрав чимало цінних експонатів, цікавих матеріалів з історії села, разом із сином написав і видав книжку про Гуцульський театр Гната Хоткевича. Сінітовичі проводять нам та польським туристам, які випадково завернули сюди, екскурсію сільським музеєм та театром, що розмістилися у столітній хаті «Просвіти». Приміщення, до речі, збудували за один день: поки священик поїхав у Косів скаржитися старості, бо боявся, що молодь перестане ходити до церкви, було зведено стіни, накрито дах читальні з театральною залою. У музеї зберігаються столітні афіші, квитки, давній гуцульський одяг, пожовклі газетні вирізки, старі фотографії з першими акторами, які показали світу гуцульську культуру. Віриться, що і надалі їхні внуки, правнуки у цій карпатській глибинці продовжуватимуть дідівську справу.

Переглядів: 591 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024