«Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє, старайтесь це рідне піднести до рівня чужих культур. Не міряйте свого рідного французьким метром, а оцінюйте його висоту своїм рідним ліктем, додумайте про те, що коли б ті великі народи, після яких дехто нашу культуру оцінює, жили серед таких злиднів як ми, то хто зна, чи їхня література дорівнювала б сьогоднішній нашій».

Цими словами відомого громадського діяча, військового комісара ЗУНР, адвоката, письменника Андрія Чайковського керувалися організатори музейних літературних читань "Василь Стефаник і Андрій Чайковський: коломийські перетини". Місцева інтелігенція – освітяни, просвітяни, союзянки, музейники і студенти – вшанували пам’ять двох українських геніїв, чий життєвий і творчий шлях мав стосунок до Коломиї. 

Генеральний директор Ярослава Ткачук ознайомила присутніх з передісторією створення меморіальної кімнати Андрія Чайковського в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Пркуття імені Й. Кобринського й відзначила зусилля музейників задля того, щоб заборонена радянською владою постать Чайковського «вийшла з підпілля» і його творчий та науковий доробок став надбанням широкої громадськості. 

Викладач Коломийського інституту Микола Васильчук присвятив свою доповідь темі перетину Андрія Чайковського і Василя Стефаника на місцевих теренах.

Краєзнавець Богдан Волошинський розповів про пошукову роботу, яка передувала 4-томному виданню про феномен А. Чайковського. Одна з розвідок пана Волошинського розкриває зв’язок Чайковського і - несподівано - театру. Серед його заслуг дослідник відзначив, зокрема, впорядкування правового регулювання відносин між засновником театру й колективу, обіймання посади розпорядника фонду порятунку театру тощо.

Модерувала захід кандидатка філологічних наук Галина Волощук.